Емірова Аділе Мемедівна

Визначення і загальна характеристика

ЕМІ́РОВА Аділе Мемедівна (10. 11. 1933, м. Ялта, нині АР Крим) — мово­знавець, письмен­ниця і пере­кладачка. Доктор філологічних наук (1990), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Акад. Крим. АН (1994). Член НСПУ (2003). Закін. Узб. університет (Самарканд, 1957). Учителювала; від 1964 — у Самарканд. університеті: від 1990 — професор кафедри рос. і заг. мово­знавства; від 1991 — у Таврій. університеті (Сімферополь): професор кафедри російської мови, від 2002 — каф. між­мов. комунікацій і журналістики. Наукові дослідже­н­ня: рос., заг. та контрастивна фразеологія в системно-структур. і комунікат.-прагмат. аспектах. Роз­робила новий напрям наук. аналізу рос. фразеології — комунікат. фразеологія. Першою почала ви­вчати актуал. для багатонац. Криму пита­н­ня соціолінгвістики: мовна ситуація та політика, мовні права і обовʼязки, тип кримськотатар.-рос. двомовності, мовна компетенція крим. татар. Брала участь в укла­дан­ні словника лінгвіст. термінів кримськотатар. мови — «Къырымтатар тили тильшынаслыкъ терминлернинъ лугъаты» (Сф., 2001). Пере­кладає з турец. мови на російську.

Пр.: Некоторые актуальные во­просы современ­ной рус­ской фразеологии: Учеб. пособ. Самарканд, 1972; Рус­ская фразеология в ком­муникативном аспекте. Ташкент, 1988; Словарь-справочник лингвистических терминов. Сф., 1995; Актуальные про­блемы крымскотатарской филологии // СС. 2002. № 1; Рус­ско-крымскотатарский учебный фразеологический словарь. Сф., 2004; Из­бран­ные на­учные работы. Сф., 2008.

Літ.: Сеитбекиров А. Крым — любовь и боль моя // Голос Крыма. 2001, 5 янв.; Алимов Р. «Мен кузь мевсимини севем…» // ЯД. 2003, 8 марта; Каплинская Т. Преклоняюсь перед талантом и трудолюбием // Крым. изв. 2007, 13 марта; Тильшынаслыкъта 50 йыл­лыкъ фаалиет (Профес­сор Адиле Эмированынъ илим саасында 50 йылы) // Йылдыз. 2007. № 5; Адиле Эмирова: Биобиблиогр. справоч.: к 75-летию со дня рожд. и 52-летию науч., пед. и обществен. деятельности. Сф., 2008.

Ю. У. Кандимов, Г. Ю. Бог­данович

Завантажити статтю