ЕН­НА́Н Алім Абдул-Амідович (25. 02. 1935, Одеса — 03. 08. 2022, там само) — хімік. Канд. тех. (1965), д-р хім. (1976) н., професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Закін. Одес. політех. ін­ститут (1958), де від­тоді й працював. 1961–62 — на Одес. суперфосфат. заводі; від 1962 — в Одес. університеті: 1970–78 — декан по роботі з іноз. студентами, 1973–86 — завідувач кафедри хім. методів захисту навколиш. середовища, 1986–91 — завідувач кафедри неорган. хімії та хім. екології, водночас від 1988 — директор Фіз.-хім. ін­ституту захисту навколиш. середовища та людини (до 1992 — інж. центр «Екологія в зварювал. виробництві»), який від 2002 під­порядк. Мін-ву освіти і науки України та НАНУ. Основні напрями наук. досліджень: хімія неорган. фторидів, екологія довкі­л­ля та людини; теор. і практ. аспекти сорбцій. та низькотемператур. каталітич. зне­шкодже­н­ня токсич. газів. Засн. наук. школи з роз­робле­н­ня теор. основ і апаратур. оформле­н­ня процесів уловлюва­н­ня та утилізації токсич. речовин, контролю рівня за­брудне­н­ня довкі­л­ля.