Жуковський Олександр Тимофійович

ЖУКО́ВСЬКИЙ Олександр Тимофійович (1884, с. Йозифівка Поділ. губ. — 1925, м. Балта, нині Одес. обл.) — громадсько-політичний і військовий діяч. Член УПСР. Закін. Одес. юнкер. училище. Учасник 1-ї світової війни (підполковник), один із кер. укр. військ. руху в рос. армії. Делегат 1-го і 2-го Всеукр. військ. з’їздів (на останньому обраний чл. Укр. ген. військ. комітету і введений до складу УЦР). У серпні–жовтні 1917 — представник УЦР при Генштабі рос. армії. Від 8 листопада 1917 — товариш Ген. секр. військ. справ, від 29 січня 1918 — в. о. Військ. міністра, від 9 березня 1918 — Міністр мор. справ, від 22 березня 1918 — Військ. міністр УНР. Розробив низку законопроектів стосовно організації укр. регуляр. армії. 28 квітня 1918 заарешт. нім. військ. владою, за звинуваченням у причетності до викрадення київ. фінансиста, дир. банку А. Доброго, відомого своєю пронім. діяльністю, 25 липня 1918 засудж. до 2-х р. ув’язнення (утримувався у Лук’янів. в’язниці Києва до падіння Гетьманату). За Директорії УНР — командир Окремого кордон. корпусу, нач. залоги м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.). Брав участь у створенні Комітету охорони респ. (22 березня 1919), одним із завдань якого було спрямувати владу УНР на порозуміння і співпрацю з більшовиками. Від вересня 1919 — ревізор військ. місій УНР у Празі, Берліні, Відні; водночас був секр. президії Закордон. делегації УПСР (Відень). У лютому 1920 представляв УПСР на конгресі Берн. інтернаціоналу в Женеві. Влітку 1920 разом із М. Грушевським звернувся з листом до ЦК КП(б)У з пропозицією про співпрацю. У серпні 1921 вів переговори з більшов. керівництвом про можливість легалізації і повернення віден. групи УПСР в Україну. 1922 повернувся на Батьківщину.

Завантажити статтю