Жашків

ЖА́ШКІВ — місто Черкаської області, райцентр. Знаходиться на р. Торч (притока Гірського Тікичу, бас. Пд. Бугу), за 190 км від обл. центру, за 142 км від Києва та за 77 км від вузл. залізнич. ст. Козятин. Площа 13 км². Насел. 15 687 осіб (2001, складає 95,2 % до 1989), пере­важно українці. Тупик. залізнична станція. Через місто проходить автомагістраль Київ–Одеса. Має автобусне сполуче­н­ня з Києвом, Черкасами, Одесою, Кірово­градом, Білою Церквою. Тер. сучас. міста в 11–12 ст. належала до терену, на якому пере­бували племена огузів-торків. Уперше Ж. (від давньотюрк. жаш/жас — молодий) згадується в писем. джерелах на поч. 17 ст. як власність князів Острозьких, зу­стрічається на карті франц. фортифікатора Ґ. де Боплана. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Від 1649 — у складі Уман. полку. 1655 побл. Ж. від­булася Охматів. (Дрижипіл.) битва між козац.-моск. та польс.-татар. військами. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 Ж. залишився у складі Польщі. За Прут. трактатом 1711 значну частину насел. рос. військами примусово пере­селено на лівий берег Дні­пра. 1768 після здобу­т­тя Таращі (нині Київ. обл.), Умані (нині Черкас. обл.) та ін. міст Ж. захопили гайдамаки. Від 1740 — у власності Ф.-А. Ледуховського, від 1796 — Закревського, від 1798 — родини Тарновецьких. 1741 тут було 20, 1750 — 40, 1783 — 120, 1900 — 726 (5,5 тис. осіб) дворів. 1863 у Ж. мешкало 26 % євреїв, 1897 — 47 %. Після 2-го поділу Польщі 1793 у складі Прав­обереж. України ві­ді­йшов до Рос. імперії. 1840 від­несено до роз­ряду містечок, від 1866 — волос. центр Таращан. пов. 1860 у Ж. збудовано цукроварню (нині ВАТ «Жашків. цукр. завод»), обладнану 6-ма пресами та паровим котлом. На поч. 20 ст. на ній працювало 896 робітників. Від 2-ї пол. 19 ст. у м-ку проводився щоріч. ярмарок, на якому торгували кіньми ліверанти з різних губерній Росії. 1862 тут від­крито нар. училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 2 січня 1921 через Ж. проходив загін Н. Махна. На­ступ. дня побл. с. Бузівка він здобув пере­могу над 14-ю кавалерій. дивізією під командува­н­ням О. Пархоменка (загинув під час бою, за твердже­н­ням деяких дослідників, убитий особисто Н. Махном; встановлено мемор. знак загиблим кавалеристам). Від 1922 — у складі Уман. пов., від 1923 — райцентр Уман. округу, від 1932 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Жашківчани потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 312 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Форсована колективізація та роз­куркуле­н­ня призводили до заворушень селян. У квітні 1932 під час одного з них вони ро­зібрали на залізнич. станції із вагонів збіж­жя. Навесні 1932 у Ж. та с. Леміщиха побував 1-й секр. Київ. обкому КП(б)У М. Демченко. У Центр. архіві громад. організацій України (Ф. 1, оп. 20, спр. 38) збереглася його доповідь 1-му секр. ЦК КП(б)У С. Косіору, де він описує опухлих від голоду жінок і дітей, які збирали на залізнич. станції в багні зерна кукурудзи та буряк. шкірки, та одну з сільс. голодуючих родин («видел голодающую семью, других я не смотрел, чтобы задержаться в этой хате. Семеро малых детей, вос­ковые лица, выпячен­ные животы, ручонки плетьми, немигающие глаза, типичный вид голодающих детей»). Від 19 липня 1941 до 6 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. 1956 Ж. обʼ­єд­нано з с. Городище і від­несено до міст рай. під­порядкува­н­ня. Нині у Ж. також працюють ВАТ «Жашків. маслозавод», приватне під­приємство «Будтехсервіс», дочірнє під­приємство «Жашківмаш» ВАТ «Більшовик», під­приємство «Нові напої», ТОВи — «По­стач-сервіс», «Від­родже­н­ня», хлібо­при­ймал. під­приємство, маслозавод. Осн. види продукції: молоко, сухі вершки, вершк. масло, алкогол., слабоалкогол. та без­алкогол. напої, постіл. білизна, керамічна цегла, спец­одяг. У місті — 5 заг.-осв. шкіл, муз. школа, ПТУ, 6 дитсадків, Будинок творчості молоді; 2 Будинки культури, кінотеатр, 3 б-ки, Жашківський історичний музей; лікарня; від­діл. 4-х банків, 3 готелі. Реліг. громади: 2 — УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Під охороною держави — місц. значе­н­ня ботан. памʼятка природи двохсотліт. дуб. Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, мемор. знаки жертвам голодомору, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям. Виходять газети «Жашківщина» та «Ваша газета». Серед видат. уродженців — вчені економіст В. Андрієнко, фізико-хімік Б. Заславський, шумеролог С.-Н. Крамер; письмен­ниці Д. Гумен­на (на фасаді рай. Будинку культури — мемор. дошка), Т. Нарчинська; опер. спів­ак П. Пштика; скульптор Я. Красножон.

Завантажити статтю