ЖДА́НОВ Віктор Михайлович (01(14). 02. 1914, с. Штепине Бахмут. пов. Катериносл. губ., нині смт Святогорівка Добропіл. р-ну Донец. обл. — 14. 07. 1987, Москва) — лікар-епідеміолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1948), проф., академік АМН СРСР (1961). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін­ститут (1936) та фіз. факультет Ленінгр. університету (нині С.-Петербург, 1941). Працював військ. лікарем (1936–46). У 1946–51 — зав. лаб., від 1948 — директор Укр. ін­ституту епідеміології та мікробіо­логії (нині Ін­ститут мікробіо­логії та імунології АМНУ); водночас 1948–50 — завідувач кафедри епідеміології Укр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (обидва — Харків). 1951–55 — нач. Гол. сан.-епідеміол. упр., 1955–60 — за­ступник Міністра охорони здоровʼя СРСР, одночасно — зав. лаб. та від­ділу грипу, від 1961 — директор Ін­ституту вірусології АМН СРСР (Москва). Секр. Президії АМН СРСР (1960–63). Голова Всесоюз. товариства мікробіо­логів та епідеміологів (від 1956). Засн. ж. «Во­просы вирусологии» (1956). З ініціативи Ж. у структурі сан.-епідеміол. служби СРСР створ. спеціаліз. вірусол. лаб. Брав участь у роз­роблен­ні про­грами ліквідації віспи у світі. Зробив вагомий внесок у ви­вче­н­ня еволюції, молекуляр. основ ре­продукції вірусів, механізмів гострих і хроніч. вірус. інфекцій, ВІЛ-інфекції, у роз­робле­н­ня класифікації вірусів.