ЖЕБРІЯ́НСЬКА КОСА́ — смуга суходолу у пів­нічно-західній частині Жебріянської бухти Чорного моря. Лежить на Пн. від Георгіїв. рукава дельти Дунаю, у межах Одес. обл. Довжина 5,5 км, шир. від 125 до 820 м, вис. 1–4 м, площа 1,6 км2. Має акумулятивне походже­н­ня. Складена прибережно-мор. наносами, зокрема пісками та черепашк. детритом. Поверх­ня горбиста, пред­ставлена чергува­н­ням хвиле­прибій. валів та еолових пасом і кучугур. У рослин. покриві пере­важає травʼяниста та чагарник. рослин­ність, деревні види пред­ставлені тополею та вербою. Місце гніздува­н­ня водоплав. птахів (баклан великий, чапля, лебідь-шипун). Входить до складу Дунайського біо­сферного заповід­ника НАНУ. Р-н рекреації.