КРЕ́МЛІ Матвій Микола­йович (16(29). 10. 1865, Одеса — 20. 12. 1940, Мос­­ква) — фахівець у галузі виноробства. На­вчався у Нікітському училищі садівництва і виноробства (нині АР Крим), звідки був від­рахований за пошире­н­ня революційної літератури. Після ви­вче­н­ня виноробства у Франції, Іспанії та Португалії (1903–04) працював провід­ним спеціаліс­­том при вин­них під­валах у Гурзуфі (нині смт Ялтинської міськради, АР Крим), Єревані, Ростові-на-Дону (Росія), Самарканді (Уз­­беки­стан). Під керівництвом К. створені т. зв. обласні продовольчі комітети в Самарканді (1917) і Даге­стані (1920), де він очолював управлі­н­ня вино­градарства і виноробства (1923). Завідувач виробництва «Кримвинороб­управлі­н­ня» (1923–31). Започаткував викори­ста­н­ня на­грівальних камер для мадеризації, за­пропонував низ­­ку способів приготува­н­ня міцних, лікерних вин і коньяків.