ВАЛУ́ЙКО Герман Георгі­йович (01. 08. 1924, м. Тифліс, нині Тбілісі — 09. 02. 2012, м. Ялта, АР Крим) — фахівець у галузі виноробства. Чоловік О. Датунашвілі. Доктор технічних наук (1973), професор (1976). Заслужений діяч науки УРСР (1978), чл. Швейцар. академії вина (1986). Держ. премії у галузі н. і т. Молдав. РСР (1988), України (1992), АР Крим (1999). Почесна від­знака Президента України (1995), орден «За заслуги» 2-го ступеня (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Моск. технол. ін­ститут харчової промисловості (1952). Працював нач. цеху Харків. заводу шампан. вин (1952–55). Від 1955 — в Ін­ституті вино­граду і вина «Магарач» УААН (м. Ялта, АР Крим): 1964–95 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1995 — консультант дирекції Ін­ституту. Організатор та президент Спілки виноробів Криму (від 1995). Засн. наук. школи у галузі технології та біо­хімії вино­град. вин, біо­хімії фенольних речовин вино­граду, неперервного броді­н­ня вино­град. сусла, біо­технології. Дослідив хім. склад фенольних зʼ­єд­нань вино­граду і вина, встановив закономірності пере­творе­н­ня фенольних зʼ­єд­нань за різних технологій приготува­н­ня вин та азотистих зʼ­єд­нань і їх вплив на якість білих столових вин; виявив механізми спирт. броді­н­ня вино­град. сусла при різних технол. процесах броді­н­ня; роз­робив і впровадив технол. схеми приготува­н­ня червоних столових вин в потоці, білих столових і шампан. виноматеріалів у великих резервуарах, апаратурно-технол. схеми ліній приготува­н­ня вин в потоці і автоматизов. заводу первин. виноробства. За його участі роз­роблено 23 марки вина.