Донецький національний університет

ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т  — вищий навчальний заклад. Засн. 1937 як Сталін. (від 1961 — Донец.) пед. інститут, від 1965 — Донец. держ. університет, від 2000 — сучасна назва. На 12-ти ф-тах навч. понад 12 тис. студентів за 39-ма спеціальностями, також діють факультет суміж. та додатк. професій, підготовче відділ., аспірантура. На 65-ти каф. працюють 864 викл., серед них — 9 академік та чл.-кор. НАНУ, 72 д-ри н., проф., 450 канд. н., доц. Серед відомих науковців Університету — І. Повх, Р. Кучер, Ф. Щепотьєв, О. Космодаміанський, С. Негруцький, Ю. Буравльов, А. Бажин, Ю. Горобець, В. Шевченко, М. Гіршман, З. Лихолобова, Р. Лях, Г. Пономаренко, Є. Крихтін, Ю. Лисенко, І. Скрипник, О. Галкін, В. Архаров, Л. Литвиненко. Основні напрями наук. досліджень: фіз. методи вивчення турбулентності та зниження опору при транспортуванні рідини; механіка деформов. твердого тіла, дослідж. напружено-деформов. стану тонкостін. оболонок і пластинчастих конструкцій з різноманіт. типами концентратів напруги — отворами, тріщинами, ребрами жорсткості, накладками тощо; фізика тонких магніт. плівок; автоматиз. методи спектрал. аналізу для контролю сплавів у чорній та кольор. металургіях; взаємодія іонів серед. і низьких енергій з поверхнею твердого тіла; кінетика і механізми рідкофаз. окислення орган. сполук, їх стабілізація, полімеризація, твердофаз. окислення вугілля; фізіол.-біохім. взаємозв’язок між рослиною і грибом, що її уражає; мутагенез і селекція дерев. рослин; цілісність худож. твору, проблеми його аналізу та інтерпретації; соц.-екон. і аграрна історія України; індустріал. історія Донбасу у 20– 30-х рр.; проблеми структур. зрушень у сусп. виробництві. При Університеті 1990 відкрито Нац. україномов. ліцей з поглибленим вивченням окремих дисциплін, 1993 — Інститут внутр. справ (нині Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ). Від 1991 функціонував Коледж філології та мистецтвознавства, реорганіз. 1993 у Донец. гуманітар. інститут, що здійснює підготовку за спеціальностями: «мова та літ-ра» (із зазначенням мови), «муз. виховання», «культурологія», а також річну перепідготовку вчителів за додатк. вищою кваліфікацією «викл. світ. худож. культури». 1991 в Університеті запроваджено прискорену форму одержання другої спеціальності (діють центри підготовки за декількома спеціальностями у м. Дружківка, Єнакієве, Маріуполь). Від 1973 проводить підготовку іноз. громадян. Університет має 11 навч. корпусів, бібліотеку, музей, проблемні та галузеві лаб., СКТБ «Турбулентність», обчислювал. центр, 5 гуртожитків, пансіонат «Наука» на узбережжі Азов. моря, плавал. басейн, спеціаліз. спортзали. Видає наук. ж. «Вісник Донецького університету». «Нові сторінки історії Донбасу», «Восточно-украинский лингвистический сборник», «Дикое поле. Донецкий проект» та ін. Перший дир. — О. Євдокименко (1937–38), нині ректор — В. Шевченко (від 1986).

Завантажити статтю