Донецький обласний академічний український музично-драматичний театр

Визначення і загальна характеристика

ДОНЕ́ЦЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й АКАДЕМІ́ЧНИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ МУЗИ́ЧНО-ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР — культурно-освітня установа. Засн. 1927 як Харків. Червонозавод. укр. робітн. театр на чолі з О. Загаровим. 1928–38 худож. кер. працював В. Василько. У трупу вві­йшли актори театру «Березіль». Від 1933 базувався у м. Сталіно (нині Донецьк). Від 1941 — ім. Артема, від 1944 — муз.-драм., від 2001 — академ., від 2004 — сучасна назва. Від­крився 1933 ви­ставою «Бастилія Божої Матері» І. Микитенка. У різні роки в театрі працювали актори Л. Гак­кебуш, В. Добровольський, Г. Чайка, М. Протасенко, А. Бурлюк, Т. Авдієнко, М. Адамська, Н. Харченко, реж. В. Аверченко, Д. Лазуренко, Є. Головатюк, М. Смирнов, художник А. Левенець. У театрі здійснили по­становки реж. С. Мойсеєв, В. Московченко, В. Шулаков, А. Канцедайло, В. Буга­йов, О. Дзекун, О. Лісовець. Нині в театрі працюють актори Є. Вороб­йова, Г. Горшков, І. Молошников, О. Акимов, М. Бондаренко, В. Гладнєв, М. Коновалов, В. Крутюк, В. Полякова, А. Романій, Т. Романюк, Г. Скрин­ник, О. Хохлаткіна, В. Хохлов, художниця С. Канн. Кер-во театром здійснюють М. Бровун (дир. — худож. кер.), Є. Кулаков (гол. диригент), Т. Пащук (гол. хор­мейстер), В. Маслій (гол. балет­мейстер). У репертуарі — ви­стави «Майська ніч» (1979), «Циганка Аза» (1995), «За двома зайцями» (1998) М. Старицького, «Москаль-чарівник» (1980), «Наталка Полтавка» (1999) І. Котляревського, «Сто тисяч» (1988), «Суєта» (1993) І. Карпенка-Карого, «Роксолана» за П. Загребельним, «Свата­н­ня на Гончарівці» (обидві — 1989), «Від­ьма» (2003) Г. Квітки-Основʼяненка, «Мати-наймичка» (1989), «Думи мої…» (2004) за Т. Шевченком, «Зойчина квартира» (1989), «Навіжений Журден» (2005) М. Булгакова, «Різдвяна ніч» (1991), «Ревізор» (1999) М. Гоголя, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Пошилися в дурні» (обидві — 1992), «По щучому велін­ню» М. Кропивницького, «Народний Малахій» М. Куліша (обидві — 1994), «Учитель танців» Лопе де Веґи (1996), «Каліґула» А. Камю (1997), «Витівки Скапена» Ж.-Б. Мольєра, «Оргія» Лесі Українки (обидві — 2000), «Енеїда» за І. Котляревським (2002), «Коха­н­ня в стилі бароко» Я. Стельмаха, «Історія коха­н­ня» М. Роз­овського (обидві — 2003), «Дванадцята ніч» В. Шек­спіра (2004), «Зілля» за О. Кобилянською, «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (обидві — 2005), «У джазі тільки дівчата» О. Аркадіна-Школьника, «Петя і вовк» С. Прокофʼєва, «Фарбований лис» за І. Франком (усі — 2006), «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Е. Олбі (2007). Лауреат Всеукр. фестивалів «Таврійські ігри» (1998), «До нас їде “Ревізор”» (1999), 8-го Між­нар. театр. фестивалю «Мельпомена Таврії» (2006, Ґран-Прі; усі — Херсон); організатор проведе­н­ня регіон. театр. фестивалів «Театральний Донбас» (від 1992) і «Золотий ключик» (від 1997). Гастролі у Польщі, країнах СНД та Балтії.

Літ.: Кравчук П. В. С. Василько — режисер. К., 1980; Недзвідський А. Василь Василько. К., 1981; Кулик О. О. Донецький обласний музично-драматичний театр ім. Артема. К., 1987; Неволов В. «Звʼязок часів і поколінь...» // УТ. 2004. № 6; Соколенко Н. Весна із шумови­н­ням карнавалу // Там само. 2005. № 5.

О. О. Гришко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю