ДЕЛОНЕ́ Робер (Delaunay Rober; 12. 04. 1885, Париж — 25. 10. 1941, м. Монпельє, Франція) — французький живописець, графік, скульптор, художник театру. Чоловік С. Делоне-Терк. Навч. у студії сцено­графа Е. Ронсена (Париж, 1902–04). Захопився ефектами симультан. кольор. контрасту. Створив 1909–11 серії гірських пейзажів, де увів в екс­прес. динам. композиції кубістично роз­членовані форми. Будинок Д. у Парижі став своєрід. клубом, де зу­стрічалися франц., нім. та укр. митці. Був зна­йомий із В. Кандинським. Учасник мистецьких ви­ставок від 1911. Член кубістич. групи «Золотий пере­тин» (1912), асоц. «Коло і квадрат», «Абстракція–творчість». Д. звернувся до без­предмет. живопису, заклавши основи орфізму — однієї з форм європ. абстракціонізму, ві­домої також під на­звою симультанізм. У франц. кубізм Д. разом з дружиною додав яскраву колорист. гаму; симультанічні пошуки продовжив також у декор. мистецтві. У серії «Вікна» (1912) композиції вибудовано з призматич. форм, у гранях яких мерехтять від­ображе­н­ня невидимих предметів; у серіях «Диски» і «Кругові форми» (1912–13) за допомогою контраст. кольорів створ. оптичну ілюзію руху. Абстрактні полотна Д. — пластичні кон­струкції без метафіз. тлумачень. 1914–20 у Португалії, Іспанії спів­працював із Рос. балетом С. Дягілєва (декорації до ви­стави «Клеопатра» А. Аренського, 1918). Від 1920 — у Парижі. Брав участь у вечорах і мист. акціях дада­їстів (оформле­н­ня книжок, буклетів, театр. ви­став). Автор реаліст. порт­ретів друзів — А. Бретона, Л. Араґона, В. Маяковського (усі — 1920-і рр.); серій абстракцій — «Чисті ритми», «Нескінчен­ні ритми» (обидві — 1930-і рр.); друк. графіки, плакатів. Роз­робляв дизайн керам. виробів, роз­писував техніку. Спільно з дружиною виконав низку монум.-декор. робіт для Всесвіт. ви­ставки у Парижі (1937). Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї сучас. мистецтва у Парижі.