ДЕМʼЯНО́ВСЬКИЙ (ЛАЗО́РСЬКИЙ) Василь Володимирович (1893, м. Іркутськ, Росія — 25. 12. 1942, м. Мамадиш, нині Татар­стан, РФ) — громадський діяч, журналіст. 1912 під час навч. у 6-му класі 2-ї Полтав. чол. гімназії за написа­н­ня листівок та зберіга­н­ня забороненої літ-ри заарешт. і увʼязнений. Від 1913 — чл. партії есерів, від 1918 — есерів-боротьбистів. Учасник 1-ї світової війни. У 1-й чв. 20 ст. під­тримував дружні стосунки з письмен­никами В. Короленком, Панасом Мирним, М. Хвильовим, М. Яловим, художником М. Бойчуком. 1933 заарешт., 26 лютого 1934 за звинуваче­н­ням в укр. ухилі у КП(б)У та колиш. приналежності до боротьбистів засудж. до 5-ти р. увʼязне­н­ня. Після від­бу­т­тя покара­н­ня у таборі побл. м. Астрахань (РФ) повернувся у Полтаву, за­ймався журналістикою. 25 червня 1941 заарешт. вдруге. За звинуваче­н­ням в антирад. діяльності (йому інкримінувалися часті від­відува­н­ня будинку В. Короленка, де, на думку слідчих, збиралися інакомислячі Полтави) висланий до м. Казань (нині Татар­стан, РФ), а звідти, на під­ставі резолюції прокурора, що Д. є ві­домим укр. націоналістом, до м. Мамадиш.