ДЖАРТИ́ Лариса Михайлівна (08. 01. 1952, м. Сталіно, нині Донецьк) — художник-монументаліст і живописець. Дочка Михайла, сестра Олександра Джартів. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1976; викл. Є. Биков, Б. Косарев, О. Хмельницький). Працювала 1976–77 у Сум. худож.-вироб. майстернях; 1979–92 — художниця монум.-декор. мистецтва, 1988–92 — голова худож. ради Абакан. худож.-вироб. майстерень (Респ. Хакасія); від 1993 — у худож.-твор. майстернях Донец. організації НСХУ. Основні галузі — станк. і монум.-декор. живопис. Учасниця обл., всеукр., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1970. Персон. — в Абакані (1997), Донецьку та Салоніках (Греція; обидві — 1998), Києві (2006). Створює декор. панно для інтерʼєрів, мозаїки, вітражі, роз­писи, станк. темат. полотна, порт­рети, натюрморти, пейзажі. Роз­писи з героїко-романтич. пафосом, фризовим принципом виріше­н­ня композиції присвячені історії хакас. народу, у стилістиці тяжіють до традиції класики та хакас. мистецтва. У 1970-х рр. в акварелях досягла різноманіт. живопис. ефектів — від ніжних градацій, роз­митості плям до активно насичених кольорів. Створює порт­рети у руслі «суворого» стилю, звернені до поет. метафор та асоціативності, романтизовані образи, написані крупним планом. Одна з улюблених технік — пастель на наждач. картоні, у якій виконано низку монум. порт­ретів людей різних професій. У живопис. порт­ретах кін. 1980 — поч. 90-х рр. ускладнюється трактува­н­ня образів, набуваючи глибокого смислу завдяки обмеженості палітри, кольор. контрастності. У пейзажах — кольор. вишуканість та узагальненість; у натюрмортах пере­важають квіти, стаючи декор. фантазіями. Окремі роботи зберігаються у Донец. ХМ, Макіїв. худож.-крає­знав. музеї (Донец. обл.), музеях РФ.