Дискримінація

Визначення і загальна характеристика

ДИСКРИМІНА́ЦІЯ (лат. discriminatio — від­окремле­н­ня, роз­діле­н­ня, роз­різне­н­ня) — обмеже­н­ня чи по­збавле­н­ня прав певних юридичних і фізичних осіб. Роз­різняють дві осн. форми Д. — правова (закріплена у законах) і неофіц. (укорінена у соц. звичаях). Серед ін. видів Д. — етнічна, нац., реліг., статева. На від­міну від правової, яку можна ліквідувати шляхом внесе­н­ня змін у законодавство, неофіц. Д. подолати значно складніше, оскільки вона, як правило, існує досить тривалий час і закріплена у традиціях су­спільства. У між­нар. від­носинах Д. — ставле­н­ня до країни (чи групи країн) як до менш повноцін­ної, порівняно з ін., що порушує заг.-прийняті звичаї і принципи між­нар. права. Крайні форми расової чи етніч. Д. — расизм, створе­н­ня ґетто, резервацій, політика етніч. чисток, геноцид. Акти Д. можуть від­буватися явно або приховано, набувати знач. пошире­н­ня, здійснюватися окремими особами чи анонім. групами та ін. (найбрутал. від­крита Д. — за політ. режимів апартеїду і фашизму). Протиправність Д. від­ображена у статуті ООН, між­нар. актах про права людини — Декларації про ліквідацію Д. щодо жінок 1967 і про ліквідацію всіх форм нетерпимості та Д. на основі релігії або пере­конань 1981, конвенціях Між­нар. організації праці про Д. у галузі праці та занять 1958, ЮНЕСКО по боротьбі з Д. у галузі освіти 1960 та ООН про ліквідацію всіх форм Д. жінок 1979, Заг. декларації прав людини 1948 та ін. Від­повід­ні положе­н­ня вміщені у нац. кон­ституціях, зокрема Кон­ституції України (ст. 24). Однак офіц. заборона Д. не означає її від­сутності у практ. житті — вона може існувати у прихованих формах. Напр., роботодавець, роз­глядаючи претендентів на високооплачувану посаду, виходячи з влас. субʼєктив. уподобань, враховує не лише стать, вік, освіту, а й досвід роботи, сімей. стан, якість освіти, місце прожива­н­ня та ін., хоча диференціація на основі ознак, що не мають від­ноше­н­ня до профес. якостей, є Д. і заборонена. Пита­н­ня щодо трактува­н­ня тих чи ін. дій як Д. досить складне, оскільки расові, культурні й соц. від­мін­ності подолати складно (інколи неможливо), а виявле­н­ня конкрет. проявів Д. повʼязане з неодно­значністю сприйня­т­тя дис­кримінац. ситуації та заг. рівнем толерантності су­спільства. (Див. також Гомосексуальність, Ґендер, Двомовність, Етноцид, Лінгвоцид).

Літ.: Международная защита прав и свобод человека. К., 1990; Права людини в документах Ради Європи: Зб. док. К., 1997; Права человека и процес­сы глобализации современ­ного мира. Москва, 2005.

Р. В. Пилипчук

Завантажити статтю