Гадяцький район
ГА́ДЯЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Полтавської області. Утвор. 1923 (у сучас. межах від 1931). 1932–37 — у складі Харків. обл., від 1937 — Полтав. обл. Від 29 вересня 1941 до 12 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На тер. р-ну було організовано 12 партизан. загонів і груп. Площа 1,6 тис. км2. Насел. 64 011 осіб (2001, складає 88,1 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Гадяч та 94 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Гадяч, Венеславівка. Через р-н проходять автошляхи Полтава–Гадяч, Лохвиця–Гадяч–Охтирка, Гадяч–Миргород. Лежить у межах Полтав. рівнини Дніпров.-Донец. впадини. Р-н перетинають річки: Псел зі своїми правими притоками Хорол і Грунь, Лютенька, Веприк, Озниця. Природні багатства — соснові, листяні ліси. Землі ліс. фонду складають 26,1 тис. га. Створ. 119 ставків, є 24 озера; пл. водного дзеркала 1632 га. Ґрунти переважно чорноземні. Р-н багатий на поклади нафти і природ. газу. Відкрито і розробляються Валюхівське, Гадяцьке, Глинсько-Розбишівське, Клинсько-Краснознаменське, Куличихінське, Харківецьке, Тимофіївське нафтогазоконденсатні родовища. Пром. сектор р-ну налічує 13 підприємств. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, маш.-буд., харч., буд. матеріалів. Пл. с.-г. угідь 120 тис. га, з них орних земель — 92,7 тис. га. Провідна галузь — с. госп-во (виробництво зерн. та тех. культур, тваринництво молочно-м’ясного напрямку). В р-ні функціонують 24 с.-г. ТОВ, 4 с.-г. н.-д. установи, 2 міжгосп. підприємства. У Г. р. — 43 заг.-осв. школи, 32 дошкіл. заклади, 2 школи-інтернати, Гадяцьке училище культури ім. І. Котляревського, Гадяц. профес. аграр. ліцей, Веприц. ПТУ, с.-г. школи; центр. рай. лікарня, поліклініка, тубдиспансер з амбулаторією, 5 дільнич. лікарень, 12 амбулаторій, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, 4 здоровпункти, 4 будинки-інтернати для ветеранів війни і праці та дітей-інвалідів; 23 Будинки культури, 39 б-к, Будинок дит. та юнац. творчості, Драгоманових родини літературний музей, 3 громад. істор.-краєзнав. музеї, муз. школа; футбол. клуб, ДЮСШ; відділ. 7-ми банків. Виходить г. «Гадяцький вісник». Реліг. громади: 16 — УПЦ МП, 9 — УПЦ КП, п’ятидесятників, юдеїв, адвентистів, євангел. християн-баптистів. Пам’ятки архітектури: Покровська церква (с. Плішивець), садиба-будинок С. Маслюкова (1805–07, с. Бобрик), Успенська церква, Микол. церква (1823; обидві — с. Веприк); археології: городище 7–3 ст. до н. е., городище ромен. культури 8–10 ст. н. е. (побл. с. Броварки), поселення черняхів. культури (с. Лютенька), слов’ян. городище та поселення 8–10 і 11–13 ст. (с. Сари), неолітичне поселення в урочищі Гора Корсунка. У Г. р. встановлено пам’ятний знак на честь 275-річчя оборони Веприц. фортеці (с. Веприк), пам’ятник Ф. Посю (с. Сватки), погруддя Героя Рад. Союзу М. Пігіди (с. Петрівка-Роменська), чл.-кор. АН СРСР М. Духова (с. Веприк), меморіал воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни (с. Лютенька). Видатні уродженці Г. р.: військ. діяч, конструктор ракет О. Засядько (с. Лютенька); основоположник рос. акушерства, ботаніки і фітотерапії Н. Амбодик-Максимович ( с. Веприк); академік НАНУ Б. Стогній (с. Гречанівка), чл.-кор. АН СРСР М. Духов (с. Веприк), чл.-кор. АН СРСР Ю. Гагаринський (с. Петрівка), академік УААН П. Кондратенко (с. Новоселівка); письменник А. Заливчий (с. Млини), літературознавець, мовознавець та фольклорист П. Одарченко (с. Римарівка), поет, письменник М. Малахута (с. Рашівка), брати — фольклорист, поет, перекладач А. Метлинський та етнограф і поет С. Метлинський; скульптор М. Гладкий (с. Петрівка-Роменська), художники А. Діброва (с. Лютенька) та Є. Трегуб (с. Юр’ївка), майстриня худож. вишивки М. Чудна (с. Бобрик); кобзар П. Гузь (с. Лютенька), засл. артисти УРСР М. Сіренко (с. Середняки) та Я. Тимошенко (с. Веприк); спортсменка (веслування на байдарках і каное) К. Куришко (с. Веприк); Герої Рад. Союзу М. Величай (с. Лютенька), М. Лимонь (с. Римарівка) та ін. У с. Великі Будища пройшли дит. роки письменника та художника О. Стороженка.