ГА́ЛІЧИН Микола Єгорович (21. 12. 1931, с. Панкрушиха Алтай. краю, РФ) — живописець і художник театру. Член НСХУ (1966). Закін. Алма-атин. художнє училище (1957; викл. А. Черкаський). Працював гол. художником Акмолин. драм. театру (1957–60) та Пд.-Казах­стан. театру драми (1961–75). Учасник обл., респ. мистецьких ви­ставок від 1957. Персон. — у Чимкенті (Казах­стан, 1967), Нікополі (Дні­проп. обл., 1981, 1991, 2001). Твори лірико-містич. змісту. Оформив ви­стави: «Без вини винні» О. Островського (1957), «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, «Любов Ярова» К. Треньова (обидві — 1958), «Замок Броуді» за А. Кроніном (1960), «Приборка­н­ня норовливої» В. Шек­спіра (1964, 1971), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1965), «Марія Тюдор» В. Гюґо, «Під­ступність та коха­н­ня» Ф. Шіл­лера (обидві — 1966). Роботи зберігаються у Дні­проп. ХМ, Казах. картин. галереї, Вишгород. культурно-істор. заповід­нику (Київ. обл.), Нікопол. крає­знав. музеї (Дні­проп. обл.).