ВСЕУКРАЇ́НСЬКИЙ ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ ВІЙСЬКО́ВО- РЕВОЛЮЦІ́ЙНИЙ КОМІТЕ́Т (ВЦВРК) — більшовицький керівний орган з під­готовки та проведе­н­ня пов­ста­н­ня проти австро-німецьких окупантів і режиму П. Скоропадського. Створ. у липні 1918 в м. Курськ (РФ) від­повід­но до ріше­н­ня 1-го зʼ­їзду КП(б)У. До його складу входили: А. Бубнов (голова), В. Затонський, Ю. Коцюбинський та ін. Комітет здійснював керівництво роботою військ. штабів при під­піл. більшов. ревкомах, що створювалися для без­посеред. військ.-тех. під­готовки пов­ста­н­ня на місцях. 5 серпня 1918 ВЦВРК видав наказ № 1 про початок заг. зброй. пов­ста­н­ня в Україні, який був схвалений ЦК КП(б)У. Викона­н­ня цього наказу при­звело до роз­грому роз­порошених та ізольов. ви­ступів робітників і селян, внаслідок чого Пленум ЦК КП(б)У (8–9 вересня 1918) засудив дії ВЦВРК як перед­часні й помилкові. Тоді ж ВЦВРК роз­почав формува­н­ня на тер. РФ 1-ї та 2-ї пов­стан., водночас намагаючись обʼ­єд­нати під своїм керівництвом усі під­піл. пов­стан. організації в Україні. Склав свої повноваже­н­ня із утворе­н­ням 28 листопада 1918 Тимчас. робітничо-селян. уряду України.