В’юник Андрій Олексійович
В’Ю́НИК Андрій Олексійович (13. 12. 1914, с. Білка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. — 10. 02. 2003, Київ) — мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953). Працював н. с. у Нац. музеї укр. мистецтва (Львів, до 1958). Від 1979 — худож. ред. естамп. цеху Київ. худож. комбінату НСПУ. Автор розділів у кн. «Історія українського мистецтва»: «Гравюра ХVI — першої половини XVII століття» (т. 2, 1967), «Графіка Східної України кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.» (т. 4, 1969, кн. 1) та «Графіка Східної України другої половини ХІХ — поч. ХХ ст.» (т. 4, 1970, кн. 2); низки статей про екслібрис, зокрема «Книжкові знаки шевченкіани» // «Шевченківський словник», т. 1, 1978. Один із засн., заст. дир. з наукової роботи Держ. музею книги та книгодрукування України в Києві (1972–75). У Києві організував низку респ. виставок екслібриса, до яких випустив каталоги: «Український радянський екслібрис. 1918–1964» (1965), «Український радянський екслібрис. 1965–1967» (1971), альбом «Екслібриси українських художників» (1977), «Республіканська виставка екслібриса» (1998, співавт.). У мист. доробку — рисунки, офорти, літографії, ліногравюри, пейзажі. У колекції В. бл. 30 тис. екслібрисів. Усі зазначені книги опубл. у Києві.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Графічна шевченкіана // Вітчизна. 1963. № 7–12; 1964. № 1–4; Осип Петрович Курилас. К., 1963; Український екслібрис. К., 1964; Стефанія Гебус-Баранецька. К., 1968; Олена Кульчицька. К., 1969; Українське народне весілля в творах українського, російського та польського образотворчого мистецтва ХVII — XIX ст. К., 1970 (співавтор); З української старовини: Альбом. К., 1991 (співавтор); Українська графіка ХІ — початку ХХ ст.: Альбом. К., 1994.
Рекомендована література
- Перевальський В. Андрій В’юник // Ант. 2000. № 4–6.
Завантажити статтю
Людина 
