КРАСУ́СЬКИЙ Іван Адамович (20. 04. 1866, Мо­сква — 1937) — хімік. Брат К. Кра­суського. Магістр хімії (1898). Навч. у С.-Петербур. університеті (1884–88), закін. Університет св. Володимира у Києві зі ступ. канд. фіз.-мат. н. (1889). Стажувався за кордоном у лаб. з ви­вче­н­ня хім. технологій Цюрих. (Швейцарія) і Браун­­швей. (Німеч­чина) політех. ін­ститутів. Від 1893 працював у Харків. університеті: приват-доцент (від 1898), читав кур­си аналіт., орган. і тех. хімії (1900–03); Харків. технол. ін­ституті (з пере­рвою): проф. та завідувач кафедри техно­логії харч. речовин (1900–04, 1906–23), ректор (1915–16, 1918–19 та 1921–22), редагував (від 1908) його «Извѣстия…». Водночас 1901–04 читав лекції з ор­ган. хімії у Харків. вет. ін­ституті. 1904–06 — професор кафедри хім. технологій буд. матеріалів Варшав. політех. ін­ституту. 1919–20 викладав у Кубан. політех. (м. Краснодар, РФ) та Краснодар. мед. ін­ститутах. 1921–23 — професор кафедри товаро­знавства і тех­нології Харків. комерц. ін­ституту. 1924 організував і очолив Укр. ін­ститут приклад. хімії (Харків). У 1920–30-х рр. одночасно викладав у ін. харків. ВНЗах. Наукові дослідже­н­ня у галузі хімії ґрунтів. Секр. (1894–99), чл. Ради (1899–1902) та віце-голова (1902–04) Харків. товариства с. господарства. Член Правлі­н­ня Харків. громад. б-ки (1894–1904). Брав участь у Менделєєв. зʼ­їздах (1907, 1911). Попечитель Харків. навч. округу (1917).