ГЛА́ДСТЕРН Олександр Микола­йович (07(19). 04. 1887, Варшава — грудень 1937) — право­знавець. Професор (1925). Закін. юрид. факультет Харків. університету (1916). У 1918–25 працював доцент кафедри між­нар. права Іркут. університету (РФ). 1922 протягом кількох місяців пере­бував у Китаї, де роз­почав ви­вче­н­ня про­блем сходо­знавства. Від 1925 — проф. між­нар. права та завідувач від­ділу зовн. зносин Харків. ін­ституту нар. господарства. Один з ініціаторів створе­н­ня (січень 1926), за­ступник голови та кер. організов. у березні 1928 секції сх. права Всеукр. наук. асоц. сходо­знавства (ВУНАС) при ВУАН. Очолював наук. делегацію ВУНАС у Туреч­чині (1928–29). На­прикінці 1929 при­знач. заст. дир. Укр. НДІ сходо­знавства у Харкові. У серед. 1931 «за ідеол. помилки» був фактично від­сторонений від роботи, у січні 1932 — офіц. звільнений з Ін­ституту. Того ж року ви­їхав до Москви, де обійняв посаду проф. екон. гео­графії у Всесоюз. академії зовн. торгівлі. У березні 1937 заарешт., 11 грудня 1937 засудж. до смерт. кари. Реабіліт. 1956. Осн. наук. праці опубл. у друк. органі ВУНАС ж. «Східний світ», зокрема «1917 рік у Монголії» (1927, № 1), «Взаємовід­носини Китаю з іноземними країнами в європейсько-американській науці між­народного права» (1928, № 2), «Світова війна 1914–17 рр. та Схід» (1929, № 3), «Про­блема Хінської східної залізниці» (1930, № 1/2). Автор низки рец., зокрема на кн. Л. Величка «Афгани­стан в борьбе за независимость» (Х., 1929).