Гнатів Микола-Ярослав Миколайович

ГНА́ТІВ Микола-Ярослав Миколайович (псевд.: Ярослав Миколович, Сергій Ярошевський, Василь Столецький, пан НикТарський; 29. 10. 1937, м. Миколаїв, нині Львів. обл. — 11. 07. 2015, Львів) — прозаїк, громадський і політичний діяч. Член НСПУ (1997). Депутат Львів. обл. ради (1990–98). Закін. Львів. політех. інститут (нині Нац. університет «Львівська політехніка», 1964), де відтоді й працює: від 1992 — доцент кафедри АСК. Очолював Фонд держ. майна Львів. обл. (1992– 97), був 1-м заступник голови Львів. облради, радником Голови Нац. агентства при Президентові України з питань розвитку та європ. інтеграції (1998–2001). Автор низки повістей-есе («Червоні коні» // «Жовтень», 1977, № 7; «Віра батьків», Рим; Люблін, 1990; «Церква при дорозі» // «Мета», 1992, № 3–8; «Кам’яна Господиня», Л., 2001 та ін.), есе («Коли прокидається Лицар», Л., 2005), нарисів, гуморист. творів; досліджень «Вклад В. Липинського в соціальне вчення» // «Церква і соціальні проблеми», Л., 1993, «Parafia przylbicka w latach dziecinstwa Romana Szeptyckiego» (Krakow, 1994); наук. праць з інформатики, зокрема в галузі оброблення зорових і мовних зображень (10 автор. свідоцтв). Разом з Р. Гораком окремими книгами видав повість-документ «Між вогнями» та роман-есе «Микола Устиянович» (обидві — Л., 1994), дослідж. «Іван Франко»: У 5 кн.» (Л., 2000–05). Також друкувався у ж. «Всесвіт», альманасі «Молодий буковинець», часописі «Наше слово» (Варшава), самвидав. альманасі «Євшан-зілля» та ін. період. виданнях.

Р. Д. Горак