Гончарук Микола Лаврінович
ГОНЧАРУ́К Микола Лаврінович (19. 12. 1924, с. Барашi, нині Ємiльчин. р-ну Житомир. обл. — 24. 05. 1997, Київ) — лiтературознавець. Канд. фiлол. н. (1965). Закiн. Львiв. університет (1953). Учителював. Від 1962 працював у системі НАНУ: від 1968 — вчений секр. Відділ. літ-ри, мови та мистецтвознавства; 1973–97 — старший науковий співробітник відділу рукопис. фондів і текстології Інституту літ-ри. Автор праць з питань розвитку укр. лiт. процесу 19 — поч. 20 ст., текстол. проблем творчостi С. Руданського, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, В. Самійленка, Степана Васильченка. Видав у Києві «Вибрані твори» (1969) та «Твори: В 2 т.» (1992) П. Куліша, упорядкував 4, 5, 20, 29 томи 50-том. вид. «Зiбрання творів» I. Франка (К., 1976–86); упорядкував і прокоментував низку томiв серiї «Бiблiотека української лiтератури»; брав участь у виданні зб. «Українські поети-романтики 20–40 рр. ХІХ ст.», творів І. Нечуя-Левицького, Г. Квітки-Основ’яненка, Панаса Мирного, Л. Глібова, Лесі Українки, П. Тичини, В. Стуса, наук.-крит. спадщини О. Білецького.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Українська сатира перiоду революцiї 1905–1907 років. К., 1966; До творчої історії прози Степана Васильченка // Питання текстології: Зб. К., 1968; Дві редакції повісті І. Франка «Boa constrictor» // Там само. К., 1980; Українське нацiональне вiдродження ХIХ ст. Етапи i постатi // Вісн. АНУ. 1993. № 9; Назріле академічне видання: С. Руданський і доля його літ. спадщини // СіЧ. 1994. № 6; Штрихи до портрета вченого [М. Є. Сиваченка] // Там само. 1997. № 8.
Завантажити статтю
Людина 
