ГОНЧАРУ́К Микола Лаврінович (19. 12. 1924, с. Барашi, нині Ємiльчин. р-ну Житомир. обл. — 24. 05. 1997, Київ) — лiтературо­знавець. Канд. фiлол. н. (1965). Закiн. Львiв. університет (1953). Учителював. Від 1962 працював у системі НАНУ: від 1968 — вчений секр. Від­діл. літ-ри, мови та мистецтво­знавства; 1973–97 — старший науковий спів­робітник від­ділу рукопис. фондів і текс­тології Ін­ституту літ-ри. Автор праць з питань роз­витку укр. лiт. процесу 19 — поч. 20 ст., текс­тол. про­блем творчостi С. Ру­данського, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, В. Самійленка, Степана Васильченка. Видав у Києві «Ви­брані твори» (1969) та «Твори: В 2 т.» (1992) П. Куліша, упорядкував 4, 5, 20, 29 томи 50-том. вид. «Зi­бра­н­ня творів» I. Франка (К., 1976–86); упорядкував і прокоментував низку томiв серiї «Бiблiотека української лiтератури»; брав участь у ви­дан­ні зб. «Українські поети-романтики 20–40 рр. ХІХ ст.», творів І. Нечуя-Левицького, Г. Квітки-Основʼяненка, Панаса Мирного, Л. Глібова, Лесі Українки, П. Тичини, В. Стуса, наук.-крит. спадщини О. Білецького.