Грищенко Валентин Іванович

ГРИ́ЩЕНКО Валентин Іванович (27. 11. 1928, Харків — 03. 01. 2011, там само) — акушер-гін­еколог, фахівець у галузі кріобіо­логії. Син Івана, батько Ольги Грищенків. Доктор медичних наук (1964), професор (1967), академік НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Держ. премії України в галузі науки і техніки (1977, 2002). Премії ім. В. Снєгирьова АМН СРСР (1982), РМ СРСР (1991), ім. О. Богомольця НАНУ (1993). Державна премія СРСР (1986). Ордени «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2002) ступ., князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2008). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін­ститут (1951). Від­тоді — в Укр. НДІ охорони материнства та дитинства (нині Ін­ститут охорони здоровʼя дітей та під­літків АМНУ, Харків): 1956–57 — старший науковий спів­робітник; від 1957 — у Харків. мед. університеті: 1965–83 — проректор з наукової роботи, водночас від 1968 — завідувач кафедри акушерства та гін­екології; одночасно від 1983 — директор Ін­ституту про­блем кріобіо­логії і кріомедицини НАНУ (Харків). Голова Укр. товариства кріобіо­логії і кріомедицини (від 1994), мед.-біол. секції Пн.-Сх. наук. центру НАНУ. Головний редактор журналу «Про­блемы криобиологии» (від 1989). Наукові дослідже­н­ня: патогенез і лікува­н­ня гестозів вагітних, про­блеми перинатології, гіпоксія та гіпотрофія плода і новонародженого, регуляція пологової діяльності, ре­продукція людини, пита­н­ня планува­н­ня сімʼї. Автор методів кріоконсервації сперми та ембріонів людини. Під керівництвом Г. роз­роблено методи індукції та стимуляції пологової діяльності з за­стосува­н­ням холодових факторів, нові технол. під­ходи в діагностиці і лікуван­ні гінекол. патології з викори­ста­н­ням лапаро­скопії, вперше в Україні за­стосовано нові методи штуч. заплідне­н­ня (зокрема й поза організмом), об­ґрунтовано способи клітин. та тканин. терапії.

Завантажити статтю