КОМАРИ́НСЬКИЙ Володимир (04. 06. 1906, м. Со­­каль, нині Львівської обл. — 04. 11. 1981, м. Олбані, похований у містечку Гантер, штат Нью-Йорк, США) — право­знавець, громадський діяч. 1920 ви­їхав із родиною на Закарпа­т­тя, де на­вчався в гімназіях у м. Берегове й Ужгородi. 1928 закінчив Карлів університет у Празі. Від­тоді — на військовій службі у чехо-словацькій армії. Від 1930 працював адвокатом у юридичній конторі с. Волове (нині смт Між­гірʼя Закарпатської обл.), від 1932 — у Мукачевому (1935 роз­почав власну адвокатську практику). 1938–39 очо­­лював від­діл преси й iнформацiї при урядi Карпатської України, обраний пос­лом до Карпа­тоукраїнського сейму. 1939–45 за­ймався приватною адвокатською практикою у Братиславі, надавав юридичну допомогу українським емі­грантам, ви­ступав адвокатом українцiв на декiлькох полiтичних процесах. 1945 пере­їхав до Німеч­чини. Був юридичним консультантом Центрального пред­ставниц­тва української еміграції та Між­народної організації у справах біженців у Реґенсбурзі. На початку 1950-х років емігрував до США. 1954–60 — асистент, згодом — доцент права Українського технічного ін­ституту в Нью-Йорку. Член, голова товариства «Kарпатський Союз», член центральної управи Організації державного визволе­н­ня України, ОУН, Товариства українських правників у США.