ГРОШЕВИ́Й Юрій Михайлович (10. 11. 1931, Харків — 09. 11. 2013, там само) — право­знавець. Доктор юридичних наук (1976), професор (1978), академік АПрНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2000). Закін. Харків. юрид. ін­ститут (1953). Працював слідчим Упр. КДБ по Бєлгород. обл. РФ (1956–59); нач. юрид. від­ділу Дні­проп. шин­ного заводу (1961–64); у Дні­проп. обл. суді (1964–66); від 1966 — у Харків. юрид. ін­ституті (нині Нац. юрид. академія України): від 1976 — завідувач кафедри правосу­д­дя та прокурор. на­гляду, від 1992 — завідувач кафедри кримінал. процесу. Від 1994 — віце-президент АПрНУ. Досліджував сутність, процесуал. та психол. основи прийня­т­тя судових рішень на різних етапах провадже­н­ня у кримінал. справі, про­блеми імплементації норм між­нар. права у кримінально-процесуал. законодавство України та практики його за­стосува­н­ня, пита­н­ня між­нар. стандартів правозахисних механізмів. Брав участь у роботі Комісії з під­готовки проектів Кон­ституції України. Член Наук.-консультатив. ради Верхов. Суду України, робочої групи ВР України по роз­робці проекту кримінально-процесуал. кодексу.