Грушевський Григорій Миколайович

ГРУШЕ́ВСЬКИЙ Григорій Миколайович (24. 01(05. 02). 1867, с. Шабельники Чигирин. пов. Київ. губ., нині затоплене водами Кременчуц. водосховища — 09. 02. 1938, Омська обл., РФ) — священик, громадський діяч. Далекий родич Михайла Грушевського, чоловік О. Грушевської-Ранцової, батько С. Грушевського. Закін. Черкас. духовне училище (1884), Київ. духовну семінарію (1890), де входив до нелегал. патріот.-просвітн. укр. громади (згодом звинувачувався у відступі від громадів. традицій). Товаришував із М. Грушевським, про що свідчить їхнє листування. Був учителем у м-ку Кам’янка Чигирин. пов. (нині місто Черкас. обл., 1890–92), псаломником у с. Ковалівка Васильків. пов. Київ. губ. (нині Васильків. р-ну Київ. обл., 1892–93), священиком у с. Мордва Чигирин. пов. (нині с. Красносілля Чигирин. р-ну Черкас. обл., 1893–99) і с. Кримки Чигирин. пов. (нині Олександрів. р-ну Кіровогр. обл., 1899–1929). Автор ст. «О проповеди слова Божия на малороссийском языке» // «Киев. епархиал. ведомости», 1906, № 9. У 1921 вступив до УАПЦ. Вийшовши за штат, мешкав у Черкасах. Репрес.

Рекомендована література

1. Лотоцький О. Сторінки минулого. Ч. 1. Варшава, 1932;
   Google Scholar Internet
2. Грушевський М. Спомини // УІ. 2002. № 1–4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю