КОНЧАКІ́ВСЬКИЙ Микола Семенович (1919, с. Руд­ники, нині Миколаївського обл. — 10. 11. 1978, там само) — учасник національно-визвольного руху. Член ОУН. Від 1939 служив у Війську Польсь­кому, брав участь у боях; за німецької окупації — в українській поліції. 1942 пі­­шов у під­пі­л­ля, працював у Служ­бі без­пеки УПА. У серпні 1950 потрапив у полон під час бою із загонами НКВС і був засуджений до смертної кари, заміненої на 25 років таборів. Покара­н­ня від­бував на Далекому Сході й у Мордовії (РФ). 1963 за сфабрикованим звинуваче­н­ням до­дано 3 років увʼяз­не­н­ня. Користувався авторитетом серед політвʼязнів, зокрема позитивно про нього від­гукувалися В. Стус, В. Чорновіл, В. Лі­­со­вий та ін. 2 жовтня 1978 звіль­­не­ний, повернувся до рідного села.