ВЕЛИКОАНАДО́ЛЬСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК — лісовий заказник загальнодержавного значе­н­ня (від 1974). Заповід­ається від 1968. Знаходиться у Волновас. р-ні Донец. обл. Площа 2543 га. Пере­буває у ві­дан­ні Великоанадол. держлісгоспу. Охороняється ліс. масив штуч. походже­н­ня. Першу ділянку В. з. закладено 1843 з ініціативи В. Граф­фа на Бердян.-Маріуп. під­вищен­ні (на вис. 213–277 м над р. м.). У дерев. ярусі були пред­ставлені ясен звичайний, клени гостролистий, польовий і татарський, берест, вʼяз, акація. Тут роз­роблено й апробовано різні типи змішува­н­ня деревних і чагарник. порід у ліс. культурах: деревний (барківський — лісничого Л. Барка, на­ступника В. Граф­фа, який почав ширше використовувати в культурах дуб звичайний); дерево-чагарниковий (Г. Висоцького, котрий виявив значну позитивну роль чагарників для степ. лісоро­зведе­н­ня і викори­став їх для створе­н­ня ліс. культур); дерево-тіньовий (М. Дахнова, за пропозицією якого чагарники в культурах замінялись тіньови-тривалими деревними породами — кленами гостролистим і польовим, липою, грабом). Найбільша цін­ність В. з. — його флора, що налічує 618 видів рослин, 37 з яких потребують особливої охорони. Нині на тер. заказника пере­важають мішані насадже­н­ня дуба звичайного з ясеном, кленами, грабом, липою та чагарниками. Ростуть також береза, сосна кримська, модрина європейська, горіх волоський та ін. У результаті формува­н­ня ліс. умов зʼявилися не тільки нові для степу рослини, але й тварини. Тому поряд з типовими пред­ставниками ліс. фауни трапляються мешканці степу: куріпка сіра, сорокопуд-жулан, бджолоїдка звичайна, боривітер степовий.