ВАСИЛÉНКО Микола Олександрович (01. 05. 1924, с. Загорянівка, нині Білозер. р-ну Херсон. обл. — 08. 09. 2018, Херсон) — письмен­ник і пере­кладач. Член НСПУ (1992). Літ. премія ім. В. Мисика (2000). Закін. Горлів. індустр. технікум (1960). Друкується від 1939. Пере­бував увʼязненим з політ. мотивів у таборах ГУЛАГу в Комі АРСР. Працював шахтарем, на виробництві (1964–84): ст. інж. з охорони праці та техніки без­пеки. Автор зб. поезій: «Очна ставка», «Небовий ключ» (спів­авт.; обидві — Сф., 1990), «Жменя дощу» (1999), «На горі стояла хата» (2001), поем-казок «Жариста шабля» (1996), «Усе царство — за коня!» (2003), роману «Уламки імперії» (2002), зб. англ. нар. творчості, ви­даної мовою оригіналу й українською мовою у пере­кладі В. «Ключ від королівства» (1997; усі — Херсон). Лір. герой поезій В. наділений природженою шляхетністю, без­корисливістю, гострим від­чу­т­тям люд. гідності, патріотизмом. Біблійна, антична, фольклорна символіка у поезіях В. органічно пере­плітається з атрибутикою сьогоде­н­ня, проектується на про­блеми нац.-держ. й духов. від­родже­н­ня. Пере­кладає з англ., чес., білорус., чечен. та ін. мов.