Вид мистецтва

ВИД МИСТЕ́ЦТВА — історично сформована форма художньо-образного від­творе­н­ня дійсності, що вирізняється способом від­творе­н­ня та характером матеріалу, з якого створюються твори мистецтва. Кожен вид мистецтва має свої особливості образного мисле­н­ня та специфічну художню мову. За характером художнього матеріалу роз­різняють види мистецтва: просторові (архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптура, живопис, графіка, орнамент; твори цих видів мистецтва — обʼємні та площин­ні матеріальні обʼєкти і предмети, виконані з каменю, металу, бетону, дерева, скла, сипких тіл, полотна, паперу з можливим викори­ста­н­ням природного або привнесеного кольору), часові (музика, танець, пантоміма) та синтетичні (охоплюють театр і кіно, по­єд­нуючи в собі риси просторових та часових мистецтв; у театральній ви­ставі, пере­важно в умовному просторово-живописному середовищі декорацій, гра акторів може пере­ходити в танець, спів, пантоміму під музику чи без неї). Специфічні форми синтетичного мистецтва — народні карнавальні гуля­н­ня та ритуальні свята й дійства, що виконуються за усталеним сценарієм з елементами ім­провізації та варіації сюжету, місця проведе­н­ня. Вони від­буваються пере­важно у звичайному побутовому та природному середовищах під час від­значе­н­ня календарних, церковних та родин­них свят. Літературу як вид мистецтва роз­глядають окремо. За способом від­творе­н­ня реальності виділяють образотворчі та виражальні види мистецтва. Перші з них створюють художні образи, подібні до обʼєктів, наявних у реальності (скульптура, живопис, графіка, танець та пантоміма); другі створюють образи без прямого звʼязку з навколишнім жи­т­тям (архітектура, музика, орнамент), впливаючи пере­важно на емоційну сферу людини. Особливість усіх видів мистецтва — здатність пробуджувати в людях особливий емоційний стан із роз­маїтим спектром на­строїв. Кожен вид мистецтва має свій обʼєкт художнього освоє­н­ня та матеріал, з якого створюється твір мистецтва (з цим повʼязана специфіка професійного ремесла та художнього на­вча­н­ня митця). Еволюція су­спільства породжує нові види та різновиди мистецтва (на­приклад, фото­графія, ін­сталяція, анімаційне кіно, телебаче­н­ня, театралізовані шоу, демонстрації мод, вруче­н­ня пре­стижних премій), а також їхні нові зображальні можливості (електрон­ні музичні інструменти, ефекти накла­да­н­ня звукозапису, нові будівельні, скульптурні та живописні матеріали). Це змінює усталену структуру традиційної взаємодії видів мистецтва, що повʼязано з роз­витком науково-технічної бази людської цивілізації. При­значе­н­ня видів мистецтва — цілісне су­спільне вихова­н­ня особистості, її емоційний та інтелектуальний роз­виток. У художньо-образній формі види мистецтва моделюють реальне людське життя, створюючи його уявне продовже­н­ня, доповнюючи жит­тєвий досвід особистості. Види мистецтва можуть бути спрямовані або на засвоє­н­ня традиційних, пере­вірених часом історичних форм культури, а через них — на комплексне високодуховне вихова­н­ня особистості (так зване високе, класичне мистецтво), або ж на отрима­н­ня поверхових, швидкоплин­них емоційних вражень, до­ступних пере­січному індивідууму (ерзац-, поп-, мас-культура).

Завантажити статтю