Вид мистецтва
ВИД МИСТЕ́ЦТВА — історично сформована форма художньо-образного відтворення дійсності, що відрізняється способом відтворення і характером матеріалу, з якого створюються твори мистецтва. Кожен В. м. має свої особливості образ. мислення та специф. художню мову. За характером худож. матеріалу розрізняють В. м.: просторові (архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптура, живопис, графіка, орнамент; твори цих В. м. — об’ємні та площинні матер. об’єкти і предмети, виконані з каменю, металу, бетону, дерева, скла, сипких тіл, полотна, паперу з можливим використанням природ. або привнесеного кольору), часові (музика, танець, пантоміма) та синтетичні (охоплюють театр та кіно, поєднуючи в собі риси просторових та часових мистецтв; у театр. виставі, переважно в умовному просторово-живопис. середовищі декорацій, гра акторів може переходити в танець, спів, пантоміму під музику чи без неї). Специфічні форми синтет. мистецтва — нар. карнавал. гуляння та ритуал. свята й дійства, що виконуються за усталеним сценарієм з елементами імпровізації та варіації сюжету, місця проведення. Вони відбуваються переважно у звичай. побут. та природ. середовищах, під час відзначення календар., церк. та родин. свят. Літ-ру як В. м. розглядають окремо. За способом відтворення реальності виділяють образотворчі та виражальні В. м. Перші з них створюють художні образи, подібні до об’єктів, наявних у реальності (скульптура, живопис, графіка, танець та пантоміма); другі створюють образи без прямого зв’язку з навколишнім життям (архітектура, музика, орнамент), впливаючи переважно на емоц. сферу людини. Особливість усіх В. м. — здатність пробуджувати в людях особливий емоц. стан із розмаїтим спектром настроїв. Кожен В. м. має свій об’єкт худож. освоєння та матеріал, з якого створюється твір мистецтва (з цим пов’язано специфіку професій. ремесла та худож. навчання митця). Еволюція суспільства породжує нові види та різновиди мистецтва (напр., фотографія, інсталяція, анімац. кіно, телебачення, театралізов. шоу, демонстрації мод, вручення престиж. премій), так і їх нові зображал. можливості (електронні муз. інструменти, ефекти накладання звукозапису, нові буд., скульптурні та живописні матеріали). Це змінює усталену структуру традиц. взаємодії В. м., що пов’язано з розвитком наук.-тех. бази люд. цивілізації. Призначення В. м. — цілісне сусп. виховання особистості, її емоц. та інтелект. розвиток. У худож.-образ. формі В. м. моделюють реал. люд. життя, створюючи його уявне продовження, доповнюючи життєвий досвід особистості. В. м. можуть бути спрямов. або на засвоєння традиц., перевір. часом істор. форм культури, а через них — на комплексне високодуховне виховання особистості (т. зв. високе, класичне мистецтво), або ж на отримання поверхових, швидкоминучих емоц. вражень, доступ. пересіч. індивідууму (ерзац-, поп-, мас-культура).
Завантажити статтю
