Виноградов Віктор Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ВИНОГРА́ДОВ Віктор Володимирович (Вино­градов Виктор Владимирович; 31. 12. 1894(12. 01. 1895), м. Зарайськ, нині Моск. обл. — 04. 10. 1969, Москва) — російський мово­знавець. Академік АН СРСР (1946). Іноз. чл. багатьох зарубіж. академій. Закін. Петро­град. істор.-філол. та археол. ін­ститути (1918). Від­тоді працював у Ленінгр. університеті: 1920–29 — проф.; від 1930 — у Моск. університеті: завідувач кафедри російської мови (від 1945), декан філол. ф-ту. 1934 був заарешт. у справі «Славістів». 1934–36 та 1941–43 був на заслан­ні. У системі АН СРСР: чл. Президії (від 1950), академік-секр. від­діл. літ-ри і мови (1950–63), дир. Ін­ституту мово­знавства (1950– 54), Ін­ституту російської мови (1958–68). Його праця «Рус­ский язык. Грам­матическое учение о слове» (Москва, 1947; Сталін. премія, 1951) витримала кільканадцять пере­ви­дань. Роз­робив основи ви­вче­н­ня фразеол. одиниць та їх класифікацію. Досліджував заг. пита­н­ня лексико­графії, стилістики, поетики, теорії худож. мови; мову і стиль творів М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, М. Горького та ін.; про­блеми еволюції крит. реалізму в рос. літ-рі. У низці праць використовував укр. матеріал, роз­робляв пита­н­ня взаємодії рос., укр. та білорус. мов у різні періоди їх роз­витку («Из истории рус­ской литературной лексики: К во­просу об исторических связях рус­ского, украинского и белорус­ского языков» // «Докл. и сообщения филол. ф-та Моск. університета», 1947, вып. 3; «О языке ран­ней прозы Гоголя» // «Мат. и ис­следования по истории рус. лит. языка», т. 2, Москва; Ленин­град, 1951 та ін.). Кер. автор. колективу з під­готовки академ. ви­да­н­ня «Грам­матика рус­ского языка: В 2 т.» (Москва, 1952– 54). Створив ві­дому наук. школу граматистів.

Тв.: Из­бран­ные труды. Т. 1–2. Москва, 1975–76.

Літ.: Іванчакова Є. Акад. Віктор Володимирович Вино­градов (до 80-річчя з дня народже­н­ня) // Мово­знавство. 1975. № 1.

М. Г. Железняк

Завантажити статтю