Виховання політичне

ВИХОВА́­Н­НЯ ПОЛІТИ́ЧНЕ — процес систематичного і цілеспрямованого впливу на різні категорії та групи населе­н­ня з метою формува­н­ня політичної сві­домості, культури, цін­ностей, установок, уявлень, пере­конань, моделей політичної поведінки, що виявляються у без­посередній діяльності субʼєктів політичного процесу та забезпечен­ні від­творе­н­ня політичного життя су­спільства. В. п. сут­тєво впливає також на формува­н­ня політ. від­носин у су­спільстві. Його заг. спрямованість та зміст значною мірою ви­значається характером політ. системи су­спільства та політ. устрою держави, рівнем роз­витку демократії, наявністю чи від­сутністю політ. та ідеолог. плюралізму, багатопартійності тощо. Одним із важливих зав­дань В. п. є мобілізація великих мас людей на участь у держ. справах, роз­вʼязан­ні про­блем, що стосуються життя су­спільства в цілому. Серед його цілей — подола­н­ня аполітичності і формува­н­ня політ. активності окремих осіб, організов. соц. груп (політ. партій, громад. організацій), залуче­н­ня їх до сві­домої участі у політ. акціях і процесах. З метою свого самозбереже­н­ня діюча влада намагається спрямовувати В. п. на збереже­н­ня та зміцне­н­ня політ. ладу та політ. цін­ностей, виробле­н­ня адекват. політ. сві­домості та поведінки громадян. В. п. за­ймаються не лише владні структури, а й політ. партії та громад. обʼ­єд­на­н­ня. Вони спрямовують зуси­л­ля на пропаганду своїх ідей, метою яких є збільше­н­ня чисельності активістів, послідовників та прихильників. Для сві­домої участі населе­н­ня у політ. процесах велике значе­н­ня має його політ. освіченість, тому В. п. неможливе без засвоє­н­ня певного обсягу політ. інформації, яка здобувається у процесі політ. освіти та просвіти. Формува­н­ня політ. сві­домості включає у себе здобу­т­тя знань про політ. ін­ститути та процеси, їх спрямованість, діяльність політ. партій, історію най­впливовіших політ. організацій, зна­йомство із творами видат. політиків і політологів. При цьому важливе значе­н­ня має як власний політ. досвід, так і політ. досвід та традиції поперед. поколінь. На зміст політ. по­глядів особи, окрім В. п., сут­тєво впливає також політ. середовище, у якому вони формуються. У авторитар., тоталітар. і демократ. су­спільствах мета, зав­да­н­ня, зміст та методи В. п. значно від­різняються між собою, зокрема в СРСР здійснювалося т. зв. ідейно-політ. вихова­н­ня серед усіх категорій і груп населе­н­ня, яке вважалося невід­ʼєм. складовою комуніст. вихова­н­ня. Його гол. метою було збереже­н­ня існуючого політ. режиму, вихова­н­ня від­даності комуніст. ідеалам та готовності під­тримувати політику партії, утвердже­н­ня наук.-матеріаліст. світо­гляду, подола­н­ня релігії. Ідейно-політ. вихова­н­ня здійснювали спец. політпрацівники. Однак реал. істор. практика показала утопічність мети і цілей ідейно-політ. вихова­н­ня. У процесі В. п., залежно від держ. устрою та політ. режиму, можуть використовуватися такі методи, як пере­кона­н­ня та примус. Метод пере­кона­н­ня характер. здебільшого для демократ. су­спільств, а примусу — для авторитар. і тоталітар. Велике значе­н­ня у В. п. має без­посередня участь громадян у масових політ. акціях та заходах (мітингах, демонстраціях, зборах тощо), у процесі яких глибше засвоюються механізми, структура та способи досягне­н­ня політ. цілей. Важливу роль у В. п. ві­ді­грають ЗМІ, політ. символіка, політ. реклама та агітація. Дієвою формою утвердже­н­ня політ. сві­домості і культури є самовихова­н­ня, яке будується на усві­домленому бажан­ні особи, пере­важно шляхом самоосвіти, отримати певний обсяг політ. знань і навичок. Серед засобів політ. самоосвіти значне місце належить політ. літ-рі. Загалом ефективність В. п. значною мірою залежить від комплекс. за­стосува­н­ня різних форм, методів і засобів вихов. впливу.

Завантажити статтю