Військова токсикологія, радіологія та медичний захист

Визначення і загальна характеристика

ВІЙСЬКО́ВА ТОКСИКОЛО́ГІЯ, РАДІОЛО́ГІЯ ТА МЕДИ́ЧНИЙ ЗА́ХИСТ — комплекс дисциплін, спрямованих на медичне забезпече­н­ня захисту від зброї масового ураже­н­ня. В їх межах ви­вчають прикладні мед. аспекти за­стосува­н­ня засобів індивід. та колектив. захисту, індикації, дозиметрії, спец. обробки, оцінки хім. і радіац. об­становки та ін.

Військова токсикологія (ВТ) — галузь військової медицини, що ви­вчає вплив на організм людини бо­йових отруйних речовин (БОР), вибухових газів, компонентів ракетного палива, технічних рідин, які використовують у військах. Є наук.-практ. основою мед. забезпече­н­ня військ в умовах за­стосува­н­ня хім. зброї, аварій на хімічно небезпеч. обʼєктах та лікув.-профілакт. забезпече­н­ня особового складу, який працює з токсич. речовинами. Як окрема дисципліна виникла в роки 1-ї світової війни, коли для ураже­н­ня особового складу почали широко за­стосовувати БОР.

Зав­да­н­ня ВТ ви­значають 3 осн. напрями: теор. (екс­перим.), профілакт. (гігієн.) та клінічним. Теор. напрям ви­вчає токсикокiнетичнi і токсикодинамiчнi особливості БОР, осн. закономірності їх взаємодії з організмом, здійснює пошук антидотів, які запобігають або усувають дію БОР на організм, методів детоксикації. Профілакт. напрям роз­робляє заходи та засоби попередже­н­ня уражень токсич. речовинами. Клін. напрям ви­вчає пере­біг отруєнь та методи лікува­н­ня. Одним із зав­дань сучас. ВТ є ви­вче­н­ня сильнодіючих отруй. речовин, які використовуються у промисловості, а також деяких отрут рослин. і тварин. походже­н­ня, ураже­н­ня якими можуть виникнути в умовах діяльності військ або які роз­глядаються як потенційні БОР. Осн. методом дослідж. у ВТ є екс­перимент на тваринах.

Початк. дослідж. з про­блем створе­н­ня засобів захисту від отруй. речовин проводили науковці різних спеціальностей (М. Зелiнський, О. Лихачов, В. Хлопiн та iн.). Теор. аспекти ВТ роз­робляли С. Анiчков, С. Голиков, Н. Лазарев, О. Покровський та iн., клін. аспекти — Е. Гембицький, Б. Iвановський, Е. Лужников, Н. Молчанов, М. Савицький та iн. Вагомий внесок у ви­вче­н­ня ВТ зробили провід­ні вченi укр. школи ВТ: Б. Бравер-Чорнобульська, Л. Громов, Ю. Губський, Ю. Каган, В. Кондратюк, М. Луганський, Ю. Максимов, М. Мохорт, П. Родiонов, В. Храпак, О. Черкес, а також науковці Укр. військ.-мед. академії (Київ): О. Левченко, М. Барасій, І. Худецький та ін.

Військова радіологія (ВР) — галузь військової медицини, яка ви­вчає про­блеми протирадіаційного захисту військовослужбовців в умовах за­стосува­н­ня ядерної зброї та при радіаційних аваріях, а також при ліквідації наслідків цих аварій, роз­робляє заходи з організації на­да­н­ня медичної допомоги ураженим. Виникне­н­ня ВР повʼязане з за­стосува­н­ням ядер. зброї 1945 в япон. м. Хіросіма та Наґасакі, що стало поштовхом до ви­вче­н­ня променевої патології. Подальше вдосконале­н­ня ядер. зброї та енергет. установок стимулювало роз­робле­н­ня засобів та заходів протирадіац. захисту. Важливе значе­н­ня для роз­витку ВР мало від­кри­т­тя на­прикінці 40-х рр. 20 ст. радіозахисного ефекту у деяких хім. сполук, що сприяло винаходу низки ефектив. радіозахисних препаратів (радіо­протекторів). Новим етапом у роз­витку ВР, зокрема питань протирадіац. захисту військовослужбовців, що беруть участь у ліквідації широкомас­штаб. ядер. аварій, стала ката­строфа на ЧАЕС.

Осн. зав­да­н­нями сучас. ВР є дослідж. біол. дії іонізуючих ви­промінювань; ви­вче­н­ня патогенезу, клініки гострих, хроніч., комбінов. форм радіац. уражень, способів їх діагностики, лікува­н­ня; пошук радіозахисних препаратів та мед. засобів захисту особового складу; роз­робка методів дозиметрії, а також комплексу заходів з протирадіац. захисту. Актуал. залишається про­блема ви­вче­н­ня негатив. наслідків аварії на ЧАЕС. Знач. внесок у роз­виток радіобіо­логії, радіології, мед. протирадіац. захисту зробили вітчизняні вчені В. Барабой, В. Бебешко, О. Городецький, Д. Гродзинський, І. Деденко, М. Захараш, М. Кучеренко, А. Лазар, М. Липкан, І. Ліхтарьов, А. Романенко, Я. Серкіз, Т. Сіваченко, В. Торбін та ін.

Медичний захист (МЗ) — традиційна назва медичного забезпече­н­ня радіаційного, хімічного та біо­логічного захисту; комплекс заходів медичної служби із захисту особового складу військ від факторів, що виникають при за­стосуван­ні ядерної, хімічної, біо­логічної зброї та при аваріях на хімічно і радіаційно небезпечних обʼєктах, узгоджений за часом, місцем, виконавцями, матеріальними ресурсами, організаційним та інформаційним забезпече­н­ням. МЗ проводять з метою попередже­н­ня або макс. ослабле­н­ня радіац., хім. та бактеріол. уражень, мінімізації втрат особового складу, збереже­н­ня і від­новле­н­ня його боє­здатності. На поч. 21 ст. виникла нова наук.-практ. про­блема — роз­робка та реалізація заходів та засобів МЗ при за­грозі або здійснен­ні терорист. нападів з викори­ста­н­ням засобів масового ураже­н­ня (ЗМУ). Від­повід­но до часу проведе­н­ня заходи захисту поділяють на ті, що проводяться по­стійно, при за­грозі за­стосува­н­ня ЗМУ, в період дії радіац., хім. та бактеріол. факторів, в період ліквідації наслідків та від­новле­н­ня боє­здатності. МЗ засн. на спільних діях усього особового складу, командирів та начальників і базується на проведен­ні сан.-гіг. і протиепідем. заходів, забезпечен­ні засобами МЗ (радіо­протектори, лікув. та профілакт. антидоти, вакцина, антибіо­тики тощо), психол. під­готовці та на­вчан­ні діям особового складу в умовах за­стосува­н­ня ЗМУ, правилам і при­йомам викори­ста­н­ня засобів МЗ; виявлен­ні факту за­стосува­н­ня ЗМУ (радіац. та хім. роз­відка, індикація, радіометрія, дозиметрич. контроль); оповіщен­ні; мед. оцінці хім. (радіац.) об­становки; викори­стан­ні засобів захисту; проведен­ні заходів спец. обробки та ліквідації наслідків за­стосува­н­ня ЗМУ, на­дан­ні допомоги та забезпечен­ні подальшого лікува­н­ня потерпілих, від­новле­н­ня боє-здатності військ, мед. частин та під­роз­ділів. Засоби МЗ поділяються на індивід. (забезпечується кожен військовослужбовець), комплекти (аптечки) для екіпажів, від­діл., роз­рахунків тощо та засоби, що містяться у спец. комплектах (сумках) і знаходяться на оснащен­ні мед. служби. Вони включають протихім., протирадіац., протибактеріал. засоби попередже­н­ня, на­да­н­ня допомоги та лікува­н­ня радіац., хім. та бактеріол. уражень.

Літ.: Кирил­лов В. Ф., Черкасов Е. Ф. Радиацион­ная гигиена. Москва, 1982; Гембицкий Е. В., Владимиров В. Г. Воен­ная радиология. Ленин­град, 1985; Радіаційна медицина. К., 1993; Буга­йов В. М. та ін. Зміни здоровʼя населе­н­ня України внаслідок Чорнобильської ката­строфи. К., 1996; Норми радіаційної без­пеки України. К., 1997; Військова токсикологія, радіологія та медичний захист. Т., 2003.

І. Ю. Худецький, О. Є. Левченко, В. Ф. Торбін

Завантажити статтю