Вінницький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Садовського

Визначення і загальна характеристика

ВІ́Н­НИЦЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ ОБЛАСНИ́Й УКРАЇ́НСЬКИЙ МУЗИ́ЧНО-ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР ім. М. Садовського — культурно-освітня установа. 1910 за проектом арх. Г. Артинова у Він­ниці збуд. приміще­н­ня театру, на сцені якого ви­ступали мандрівні трупи. 1920–23 діяв стаціонар. Укр. драм. театр ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри (від 1923 — у Харкові, від 1926 — у Києві, нині Нац. академ. драм. театр ім. І. Франка). У складі трупи — А. Бучма, Ф. Барвінська, О. Ватуля, В. Сокирко та ін. Працював також Ю. Смолич, який згодом описав цей важкий період становле­н­ня актор. колективу в повісті «Театр неві­домого актора». 1923–33 ви­ступали театри («Березіль», ім. М. Заньковецької, пере­сувні робітн.-селянські); а також ві­домі актори (Н. Ужвій, Ю. Шумський, З. Гайдай, Л. Собінов та ін.). 1933 створ. Він­ницький обласний театр опери та балету, реорганіз. 1940 у Вінн. обл. укр. муз.-драм. театр. У репертуарі — «Енеїда», «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» І. Гулака-Артемовського, «Маруся Богуславка» М. Старицького, «В степах України» О. Корнійчука. Під час 2-ї світової війни театр продовжував діяти. У ньому працювали гол. реж. Ю. Авраменко, худож. кер. опер. групи В. Бобров, художник Л. Черленіовський, диригенти Ю. Малюта, Є. Вигорський, балет­мейстер С. Мухартов. Існувала балетна студія. 1948 театр обʼ­єд­нано з Ізмаїл. муз.-драм. театром. До 1986 його очолював Ф. Верещагін. 1957 після творчого злету у Москві театру присвоєно імʼя М. Садовського. До трупи театру входили М. Анищенко, І. Садовський, І. Сікало, С. Онипко, В. Сироватко, І. Тарапата, Г. Тищенко, М. Педошенко, А. Овчаренко, А. Гнибель, Б. Галафутник та ін.; а також художники-по­становники К. Вітавський, М. Білик, композитор Д. Немченко, балет­мейстер М. Грищенко, реж. В. Толок, К. Пивоваров та ін. 1983 створ. Музей історії театру. Від 1986 — гол. реж., від 1999 — худож. кер. В. Селезньов. 2004 театру присвоєно зва­н­ня «академічний». Нині у складі трупи — 5 нар. арт. України: В. Селезньов, Н. Кондратюк, Л. Бєлозьорова, В. Матковський, К. Барил; 11 засл. арт. України: Н. Колесниченко, К. Норець, В. Хрещенюк, В. Прусс, М. Сардаковський, А. Цехместрук, В. Постников, Л. Мамикіна, Т. Славінська, В. Тимошенко, В. Шалига. Серед кращих ви­став театру — «На Вкраїні милій» І. Чабаненка (1945), «Без­талан­на» (1947) і «Сава Чалий» (1950) І. Карпенка-Карого, «Сон князя Святослава» І. Франка (1954), «Катерина» М. Аркаса за Т. Шевченком (1956), «Не судилось» М. Старицького (1960), «Закохана витівниця» Лопе де Веґи (1961), «Плаха» за Ч. Айтматовим (1988), «Поминальна молитва» Г. Горіна (1993), «Маруся Чурай» за Л. Костенко (2000), «Потрібен брехун» Д. Псафаса (2004), «Дядя Ваня» А. Чехова, «Макбет» В. Шек­спіра (обидві — 2005).

Літ.: Чебан О. Правдиве дзеркало театру // Уряд. курʼєр. 2004, 14 серп.

С. В. Фицайло

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю