Вінницький національний медичний університет ім. М. Пирогова

ВІ́Н­НИЦЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНIВЕРСИТЕ́Т ім. М. Пирогова — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку лікарів. Засн. 1921 у Він­ниці як фармацевт. ін­ститут, на базі якого у 1930 від­крито філіал Всеукр. ін­ституту заоч. мед. освіти, реорганізований у 1932 у вечір. вироб. ін­ститут. Від 1934 — мед. ін­ститут, від 1994 — університет, від 2002 — сучасна назва. Основні напрями наук. досліджень: нові аспекти патогенет. ро­зумі­н­ня проявів рухових роз­ладів у клініці нерв. хвороб, вплив антропогенет. чин­ників на стан здоровʼя населе­н­ня, методи первин. і вторин. профілактики захворювань. Науковцями Університету роз­роблено та впроваджено в практику методи діагностики, лікува­н­ня і реабілітації осіб з хроніч. захворюва­н­нями органів травле­н­ня, диха­н­ня, серц.-судин. і нерв. систем. Вагомими є дослідж. біо­логічно актив. речовин, створе­н­ня і організація виробництва лікар. засобів на основі гуанідинових сполук, декаметоксину, високодис­перс. кремнеземів. В Університеті функціонують факультети: мед. № 1, мед. № 2, стоматол., фармацевт., післядиплом. освіти та під­готовчий для іноз. громадян. Професор.-викладац. склад Університету нараховує 644 особи, серед них д-рів н., проф. — 88, канд. н., доц. — 401. На ден­ній формі навч. понад 5,5 тис. осіб, післядипломну під­готовку проходять 1550 лікарів. В Університеті навч. студенти із 42-х країн світу. Серед ві­домих науковців — В. Бiлик, П. Григоренко, К. Дерепа, Б. Коган, Ю. Кукуруза, М. Луцюк, В. Мороз, Г. Палiй, В. Сєркова, О. Столярчук, М. Чорнобровий, Б. Шкляр. Університет має 3 навч., аудитор., спорт., лаборатор. корпуси, н.-д. центр та центр нових інформ. технологій, наук.-екс­перим. клініку, 5 гуртожитків, 2 оздоровчо-спортивні бази, санаторій-профілакторій. Видає ж. «Вiсник морфологiї» (від 1993), «Вiсник Вiнн. нац. мед. університету» (від 1994), «Biomedical and Biosocial Antropology» (від 2003), г. «Молодий медик» (від 1960). Перший ректор Університету — О. Смолянська (1934–41), нині — В. Мороз (від 1988).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю