Котелевський район

КОТЕЛЕ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ніч­но-східній частині Полтавської області. Межує з Охтир. р-ном Сум. обл., Краснокут. р-ном Харків. обл., Чутів., Полтав., Ди­кан. і Зіньків. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1930 та 1962 лі­квідовувався, 1939 і 1965 від­нов­лювався. Жит. потерпали від го­лодомору 1932–33, за­знали ста­лін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 795 км². Насел. 21 564 особи (2001, складає 93,2 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — смт Котельва та 38 сільс. насел. пунктів. Лежить у центр. частині Пол­тавської рівнини. Поверх­ня — ни­зовин­на лесова рівнина з запа­динами й улоговинами; має заг. похил на Пд. Зх. Корисні копалини: нафта, газ (Котелевське газоконденсатне родовище), гли­ни, піски. Протікають Ворскла (на зх. межі р-ну) та її притоки Котель­ва, Мерло, Ковжижа, Котелевка, Орішне, Трюханівка (бас. Дніпра). Заг. протяжність річк. системи понад 150 км. Ґрунти пере­важно чорноземні. Пл. лісів і ліс. насаджень 16,9 тис. га. Рос­туть сосна, дуб, липа, клен, береза, осика. На Котелевщині — 22 обʼєкти заповід. фонду (заг.-держ. значе­н­ня — памʼятка садо­во-парк. мистецтва Ковпаківський парк). Гол. під­приємства роз­таш. у рай­центрі. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн.-буряківн., тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 56,1 тис. га, з них орних земель — 43,1 тис. га, пасовищ і сінокосів — 11,7 тис. га. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки. Роз­винуте птахівництво. Найбіль­ші с.-г. під­приємства: «Маяк», «Батьківщина», «Ковпаківець». Працю­ють 29 фермер. госп-в, у кори­стуван­ні яких пере­буває 3,9 тис. га с.-г. угідь. У К. р. — г-зія, 12 заг.-осв. шкіл, навч.-вихов. ком­плекс «школа-дитсадок», ПТУ; рай. і 9 сільс. Будинків культури, 11 клубів, рай. центр., рай. для дітей, 2 селищ. і 15 сільс. б-к, Котелевський крає­­знавчий музей, нар. музеї С. Ковпака та іс­торії с.-г. вироб. ко­оперативу «Батьківщина» (обидва — Котель­ва), Більс. крає­зн., Деревків. істор.-крає­зн., Милорадів. і Михайлівськоперший істор. му­зеї; центр. рай. і 2 дільничні лікарні, 17 фельдшер.-акушер. пунк­тів. Виходить г. «Народна трибуна». Нар. аматор. колекти­ви: ансамбль «Козаки з “Батьків­щини”» (виконує козац. пісні), хори «Барви» і «Оксамит», вокал. ансамбль «Пісен­ний оберіг», обрядово-фольклор. ансамбль «Надвечірʼя», духовий оркестр Більс. сільс. Будинку культури. При рай. дит. муз. шко­лі функціонує зразк. ансамбль «Мрія». Діють реліг. громади УПЦ МП (8), євангел. християн-баптис­тів (3), адвентистів сьомого дня, харизматич. християн. церк­ви. Археол. памʼятки нац. зна­чен­ня: Більське городище (с. Більськ), май­дан «Роз­копана Могила» (с. Ли­хачівка). Серед видат. уро­д­женців — Герой України, кер. с.-г. вироб. ко­оперативу «Батьківщи­на» О. Коросташов (с. Камін­не); філософ, чл.-кор. АН УРСР Д. Острянин (с. Більськ), політолог Г. Пере­пелиця (с. Зайці); письмен­ник І. Мироненко (с. Люб­ка); рад. і парт. діяч М. Соболь (с. Велика Рублівка); Герої Рад. Союзу П. Брикель (с. Мала Рублівка), М. Дігтяр (с. Шевченкове), Д. Петренко (с. Велика Рублівка), І. Спичак (с. Матвіївка). Із с. Демʼянівка повʼязані жит­тя та діяльність письмен­ника Миколи Хвильового.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю