Котелевський район
КОТЕЛЕ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Полтавської області. Межує з Охтир. р-ном Сум. обл., Краснокут. р-ном Харків. обл., Чутів., Полтав., Дикан. і Зіньків. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1930 та 1962 ліквідовувався, 1939 і 1965 відновлювався. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 795 км2. Насел. 21 564 особи (2001, складає 93,2 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — смт Котельва та 38 сільс. насел. пунктів. Лежить у центр. частині Полтавської рівнини. Поверхня — низовинна лесова рівнина з западинами й улоговинами; має заг. похил на Пд. Зх. Корисні копалини: нафта, газ (Котелевське газоконденсатне родовище), глини, піски. Протікають Ворскла (на зх. межі р-ну) та її притоки Котельва, Мерло, Ковжижа, Котелевка, Орішне, Трюханівка (бас. Дніпра). Заг. протяжність річк. системи понад 150 км. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісів і ліс. насаджень 16,9 тис. га. Ростуть сосна, дуб, липа, клен, береза, осика. На Котелевщині — 22 об’єкти заповід. фонду (заг.-держ. значення — пам’ятка садово-парк. мистецтва Ковпаківський парк). Гол. підприємства розташ. у райцентрі. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн.-буряківн., тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 56,1 тис. га, з них орних земель — 43,1 тис. га, пасовищ і сінокосів — 11,7 тис. га. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки. Розвинуте птахівництво. Найбільші с.-г. підприємства: «Маяк», «Батьківщина», «Ковпаківець». Працюють 29 фермер. госп-в, у користуванні яких перебуває 3,9 тис. га с.-г. угідь. У К. р. — г-зія, 12 заг.-осв. шкіл, навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок», ПТУ; рай. і 9 сільс. Будинків культури, 11 клубів, рай. центр., рай. для дітей, 2 селищ. і 15 сільс. б-к, Котелевський краєзнавчий музей, нар. музеї С. Ковпака та історії с.-г. вироб. кооперативу «Батьківщина» (обидва — Котельва), Більс. краєзн., Деревків. істор.-краєзн., Милорадів. і Михайлівськоперший істор. музеї; центр. рай. і 2 дільничні лікарні, 17 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Народна трибуна». Нар. аматор. колективи: ансамбль «Козаки з “Батьківщини”» (виконує козац. пісні), хори «Барви» і «Оксамит», вокал. ансамбль «Пісенний оберіг», обрядово-фольклор. ансамбль «Надвечір’я», духовий оркестр Більс. сільс. Будинку культури. При рай. дит. муз. школі функціонує зразк. ансамбль «Мрія». Діють реліг. громади УПЦ МП (8), євангел. християн-баптистів (3), адвентистів сьомого дня, харизматич. християн. церкви. Археол. пам’ятки нац. значення: Більське городище (с. Більськ), майдан «Розкопана Могила» (с. Лихачівка). Серед видат. уродженців — Герой України, кер. с.-г. вироб. кооперативу «Батьківщина» О. Коросташов (с. Камінне); філософ, чл.-кор. АН УРСР Д. Острянин (с. Більськ), політолог Г. Перепелиця (с. Зайці); письменник І. Мироненко (с. Любка); рад. і парт. діяч М. Соболь (с. Велика Рублівка); Герої Рад. Союзу П. Брикель (с. Мала Рублівка), М. Дігтяр (с. Шевченкове), Д. Петренко (с. Велика Рублівка), І. Спичак (с. Матвіївка). Із с. Дем’янівка пов’язані життя та діяльність письменника Миколи Хвильового.
Фотоілюстрації
Населені пункти 
