Боголєпов Михайло Олександрович
БОГОЛЄ́ПОВ Михайло Олександрович (псевд. — М. Мибо; 29. 07(10. 08). 1875, м. Ялта, нині АР Крим — 07. 04. 1933, Москва) — географ, кліматолог, письменник. Професор (1926). Закін. Моск. університет (1901). Працював учителем гімназії в Москві (1901–17); від 1917 — викладач у Нар. університеті ім. О. Шанявського й Інституті сходознавства; від 1919 — асист., від 1926 — доцент, професор кафедри географії 1-го Моск. університету. Вивчав за давньорус. літописами дані про періодичні зміни клімату. Розробив теорію про «збурення» клімату, зумовлені періодич. посиленнями й послабленнями напрямів соняч. реакції. Розробляв ідею про стрибкоподіб. розвиток земної кори й чергування поступових її перетворень з етапами, що кардинально змінюють вигляд земної поверхні та конфігурацію материків. Писав наук.-популярні нариси для дітей («Первые шаги в природу», Москва, 1902), водевілі, 1914 опубл. у зб. «Миниатюры».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Музей резиновых фигур. 1905; Счастье супружеской жизни. 1908; Шансы на выигрыш. 1908 (усі — Москва).
- Основні праці
- Китай и Япония. Москва, 1915; Соединенные Штаты. Москва, 1916; Мусульманские страны. Москва, 1917; Наступающие «возмущения» климата. По историческим данным. Москва, 1921; Возмущения климата и жизнь Земли и народов. Берлин, 1923; Принцип растяжения литосферы и о периодических изменениях климата. Москва, 1925.
Рекомендована література
- Отечественные физико-географы и путешественники. Москва, 1959;
- Русские писатели 1800–1917: Биогр. слов. Т. 1. Москва, 1989;
- Краснопольский.
Завантажити статтю
Людина 
