Богословський Євген Васильович
БОГОСЛО́ВСЬКИЙ Євген Васильович (13(25). 10. 1874, м. Нижній Новгород, Росія — 08. 09. 1941, Чернігів) — музикознавець, піаніст, педагог. Закін. істор.-філол. факультет Харків. університету (1897), Моск. консерваторію (1900; кл. фортепіано М. Шишкіна, С. Танєєва). 1908– 09 вивчав історію й теорію музики в Реґенсбурзі (Німеччина). Від 1898 — піаніст і акомпаніатор «Гуртка шанувальників рос. музики». Працював викл. в Олександр. інституті (1901–16), одночасно 1904–06 — викладач Муз.-пед. інституту (Москва) та муз.-драм. училища Моск. філармон. товариства. Брав участь в організації Моск. нар. консерваторії (1906). Викладав у Моск. консерваторії (1916–19). Від 1919 — в Чернігові зав. муз. секції Губнаросвіти. 1921–29 — викладач заснованої ним муз. школи, у 30-х рр. — пед. технікуму. Виступав як соліст, акомпаніатор, імпровізатор (у кіно). Автор книг «В.-А. Моцарт» та «Общая история музыки», де є розділ про укр. музику.
Рекомендована література
- Зелов Н. Музыкант-просветитель // Сов. музыка. 1969. № 11;
- Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Кто писал о музыке: Биобиблиогр. слов. Т. 1. Москва, 1971.
Завантажити статтю
Людина 
