Боднарович Осип

Визначення і загальна характеристика

БОДНАРО́ВИЧ Осип (02. 05. 1895, с. Золотники Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 27. 06. 1944, Львів) — журналіст і громадський діяч. Закін. Бережан. гімназію (1914). Був чл. таєм. гімназій. гуртка «Молода Україна». Під час навч. у Львів. університеті (20-і рр.) — один з лідерів студент. руху. Очолював Спілку укр. націоналіст. молоді і видавав 1927–28 її друк. орган — місячник «Смолоскип». Згодом працював у ред. львів. щоден­ника «Новий час». 1934–38 — ред. літ. двотижневика «Назу­стріч». Спільно з Ю. Шкрумеляком редагував часопис «Як на долоні» (1937–38), ред. кількох календарів та альманахів-річників часопису «Діло» і товариства «Просвіта», з І. Німчуком упорядкував книгу на честь галиц. спів­ака О. Мишуги. Під час нім. окупації редагував «Українські щоден­ні вісті» (майже 40 чисел), «Львівські вісті» (випускало нім. видавництво), «Воля Поку­т­тя» (від січня 1943), «Рідна земля». Б. зініціював заснува­н­ня літ.-мист. часопису «Наші дні» (виходив тоді ж у Львові). Автор статей на літ.-крит. та громад. теми. Б. вирізнявся актив. громадян. позицією, за будь-яких об­ставин захищав укр. інтереси. Коли у вʼязниціі Львова опинилися письмен­ники Ю. Стефаник, Й. Позичанюк, О. Гай-Головко та І. Чінченко, які йшли похід. групами ОУН на схід і були заарештовані в Києві, до ґестапо по­дано петицію за під­писами найбільш знаних львів. діячів, зокрема К. Паньківського, Ю. Полянського та Б. Так було врятовано життя увʼязнених.

Літ.: Антонюк Н. Боднарович Осип // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.

Я. І. Мазурак

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю