Б́УГО-СТИ́РСЬКА РІВНИ́НА — знижена рівнина, зайнята верхівʼям басейнів річок Західний Буг і Стир. Про­стягається між Волин. (на Пн.) і Поділ. (на Пд.) височинами. Охоплює роз­ширену (70 км) Центр. частину Малого Поліс­ся у межах Львів. та Рівнен. обл. Вис. пере­важно 200–220 м, у долинах рік — 185–210 м, на окраїн­них під­вище­н­нях — до 250 м. Центральну широтно витягнуту смугу рівнини утворюють низькі межиріч­чя, вистелені супісками та пісками, пере­відкладеними флювіогляціальними потоками й вітрами. Пере­важають погорбовані дюнні масиви пісків і плоскі піщані поля з дерново-слабопідзолистими ґрунтами під сосновими лісами, частково роз­орані. Долини рік, колись заболочені, часто виповнені глибокими торфовищами. Після тотал. осуше­н­ня у 1970–80-х рр. багаті вологотравні луки були роз­орані й пере­ведені в рільничі угі­д­дя. Периферійні частини рівнини, що прилягають до височин, хвилясті, з близьким заляга­н­ням мергелів, на яких сформувалися дерново-карбонатні су­глинкові ґрунти. Вони належать до найродючіших на рівнині, а тому майже повністю роз­орані. Піщані масиви невеликі й приурочені до бортів річк. долин. Багатством і окрасою рівнини є соснові й дубово-соснові ліси, багаті на ягідники та гриби, а також тихоплин­ні ріки з прилеглими луками.