Будівельна освіта

БУДІВЕ́ЛЬНА ОСВІ́ТА — система під­готовки професійних будівельників. Б. о. забезпечує теор. зна­н­ня й практ. навички зі спорудже­н­ня будов різного при­значе­н­ня, їхнього худож. оформле­н­ня, організації виробництва і міського господарства, технології буд. кон­струкцій, виробів і матеріалів, технології і механізації буд. виробництва. Під­готовка фахівців у буд. галузі проводиться за 2-ма осн. напрямами: будівництво й архітектура. Виділяють будівництво пром. й цивільне, гідротех., міське будівництво та госп-во, технологію буд. кон­струкцій, виробів і матеріалів, будівництво автомоб. доріг та аеро­дромів, мостів і транс­порт. тунелів, пожеж. без­пеки, теплогазопо­стача­н­ня і вентиляції, споруд і устаткува­н­ня водопо­стача­н­ня й водовід­веде­н­ня. У напрямі архітектури виділяють спеціальності: архітектура будівель і споруд, містобудува­н­ня, дизайн архіт. середовища. Здійснюється також під­готовка фахівців зі спеціальностей: економіка під­приємства, маркетинг, менеджмент організацій, екологія, геодезія, інформ. системи й технології управлі­н­ня, інформ. технології проектува­н­ня, під­йомно-транс­порт­ні, буд., шляхові машини та устаткува­н­ня; автоматизов. упр. технол. процесами й виробництвами, водопо­стача­н­ня та водовід­веде­н­ня, проект. менеджмент тощо. Осн. навч. закладами України, що готують фахівців для будівництва, є профільні ВНЗи. Серед них — Київ. університет будівництва й архітектури, Полтав. тех. університет, Харків. тех. університет будівництва й архітектури, Донбас. академія будівництва й архітектури (м. Макіївка), Одес. академія будівництва й архітектури, Придні­пров. академія будівництва й архітектури (Дні­пропетровськ), Укр. університет водного господарства та природокористува­н­ня (Рівне), Харків. академія міського господарства, Крим. академія природо­охорон. і курорт. будівництва (Сімферополь). Під­готовку фахівців здійснюють за ступеневою формою: бакалавр, спеціаліст, магістр; фахову освіту здобувають понад 46 тис. осіб (2002), серед них 13 тис. — заочно. Серед викладац. складу д-ри наук та проф. становлять 16 %, канд. н., доц. — 54 %. Серед ви­знач. учених-будівельників — Ф. Белянкін, М. Корноухов, Л. Кульський, С. Семітський, М. Будников, В. Заболотний, І. Кирієнко, В. Ярін, Б. Горбунов, Ю. Соколов, Ю. Вєтров.

Майстрів буд. справи готували при княжих дворах, у монастир. школах, на Запороз. Січі, а згодом — у Києво-Могилян. академії, 1-й гімназії вищих категорій та Університеті св. Володимира у Києві. До 20 ст. інж.-будівельників на­вчали у Київ. та Львів. політех., Харків. технол. ін­ститутах. 1917 інж. від­діле­н­ня Київ. політех. ін­ституту реорганізовано в інж. факультет (очолив Є. Патон), у якому утвор. 10 буд. від­ділень: архіт., геодезичне, гідротех., дорожнє, залізничне, інж. споруд, сан.-тех., теор., меліоративне, комунальне. 1922 інж. факультет пере­творено на факультет інж. шляхів сполуче­н­ня, від 1925 — 3 від­діл.: сухопутних і водних сполучень, комунал. будівництва, сан. техніки. 1926 створ. каф. буд. наук (зав. Є. Патон), у складі якої було 7 секцій: мостів, інж. споруд, буд. механіки, залізниць, місц. транс­порту, сан. техніки, буд. матеріалів. Від 1929 при Київ. політех. ін­ституті діє Київ. буд. технікум, створ. 1920 на базі серед. тех. училища. 1929–30 на базі факультетів та спеціальностей політех. ін­ститутів та університетів створ. нові самост. ін­ститути, пере­дані у під­порядкува­н­ня галузевих наркоматів СРСР. Зокрема 1930 на базі буд. факультету Київ. політех. ін­ституту створ. Київ. буд. ін­ститут. До нього було при­єд­нано архіт. факультет Київ. худож. ін­ституту. У створений Ін­ститут пере­йшла н.-д. каф. інж.-буд. наук, яка готувала спеціалістів з будівництва мостів, залізниць, ін. інж. споруд, сан. гігієни і буд. матеріалів. Із Київ. політех. ін­ституту пере­йшло 39 викл. і 280 студентів; пере­дано невелику бібліотеку, геодезич. кабінет. Згодом Київ. худож. ін­ститут став складовою частиною Київ. буд. ін­ституту. Із Худож. ін­ституту пере­ведено 15 викл. і 220 студентів. У 1930 корпус викладачів налічував 79 осіб, зокрема 5 д-рів н., проф., 6 канд. наук, доц. У цьому ж році засновано Інж.-буд. ін­ститути в Дні­пропетровську, Одесі, Харкові, Полтаві, 1972 — Макіїв. інж.-буд. ін­ститут. Нині для буд. галузі за напрямами освіт. діяльності «Буд-во», «Арх-ра», «Водні ресурси», «Геодезія, карто­графія та земле­впорядкува­н­ня» готують фахівців у 30-ти ВНЗах 3–4-го рівнів акредитації (23 університети, 5 академій, 2 ін­ститути) та в 68-ми ВНЗах 1–2-го рівнів акредитації (8 коледжів і 60 технікумів). Профільними є 9 ВНЗів 3–4-го рівнів акредитації, 4 ВНЗи 2-го рівня акредитації та 22 ВНЗи 1-го рівня акредитації. Під­готовка з напряму «Буд-во» здійснюється за 8-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 16-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня; з напряму «Арх-ра» готують за 1-ю спеціальністю 1–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 2-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів; з напряму «Водні ресурси» — за 3-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 2-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня; з напряму «Геодезія, карто­графія та земле­впорядкува­н­ня» — за 4-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів, за 1-ю спеціальністю 1–3-го та 2-го освіт.-кваліфікац. рівнів, 2-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня. Від­криваються нові напрями та спеціальності. На базі ВНЗів буд. профілю діють наук. школи у напрямах архітектури, містобудува­н­ня, буд. кон­струкцій і матеріалів, технологій та організацій буд. виробництва, проектува­н­ня унікал. кон­струкцій, буд. техніки тощо. Наук. школа числових методів роз­вʼяза­н­ня задач буд. механіки обʼ­єд­нує варіаційно-різницеві методи, метод скінчен­них елементів, криволіній. сіток, потенціалу, статист. методи механіки стосовно роз­вʼязку задач статики й динаміки складних контенуал. і комбінованих систем у лінійній. і нелінійній по­становках (Д. Вайнберг, О. Сахаров, О. Синявський, В. Кислоокий, Ю. Верюжський, В. Баженов, Є. Дехтярюк). Наук. школа екс­плуатації якості та надійності кон­струкцій і споруд ви­вчає у природ. умовах поведінку кон­струкцій і споруд, їх старі­н­ня, зміну фіз.-мех. властивостей, ви­значає залишковий ресурс, працює над рекон­струкцією й від­новле­н­ням кон­струкцій і споруд після тривалої екс­плуатації, а також досліджує надійність під­силених і від­будованих кон­струкцій і споруд. Наук. школа гідравліки трубо­проводів і споруд працює над об­ґрунтува­н­нями кон­струкцій гідравліч. споруд та процесами масопереносу. На основі гі­дромех. під­ходу складено матем. моделі процесів, що використовуються при очищен­ні природ. і стіч. вод (О. Олійник), проведено гі­дромех. об­ґрунтува­н­ня і вдосконале­н­ня кон­струкцій водо­очисних споруд (трубо­проводи дренаж., водорозподіл. та ін. систем). Наук. школа створе­н­ня наук. основ синтезу лужних і лужно-земельних вʼяжучих встановлює закономірності створе­н­ня про­гресив. лужних цементуючих речовин і матеріалів на їхній основі, що є аналогами природних цеолітоподіб. мінералів, ви­значають їхню довговічність, для викори­ста­н­ня в буд-ві (роз­чини, бетони, композиційні матеріали). Виконано низку важливих проектів держ. і недерж. замовлень; ґрантів (Між­нар. фонду «Від­родже­н­ня», Ва­ймарського буд. університету — про­грама «TRANSFORM»); виконуються замовле­н­ня Німеч­чини, Франції, Великої Британії, Японії (І. Слободяник, В. Глуховський, П. Кривенко, Р. Рунова, К. Пушкарьова, О. Ушеров-Маршак, В. Бабушкін, В. Вознесенський). Наук. школа з теплоустаткува­н­ня для кондиціюва­н­ня повітря, тепло- й масопереносу роз­робляє теор. основи створе­н­ня для викори­ста­н­ня нетрадицій. та поновлюваних систем енергії. Роз­роблено енергетично ефективні системи вентиляції ТЕС та АЕС, систем мікроклімату с.-г. споруд (Б. Лобаєв, А. Ткачук, А. Худенко). Наук. школа з механіки руйнува­н­ня робочих середовищ, механіки буд. матеріалів та механізації буд. робіт ви­вчає теор. основи механіки руйнува­н­ня середовищ. Створено машини та устаткува­н­ня для роз­робки ґрунтів, порід та ін. середовищ (бетону, асфальтобетону тощо — Ю. Вєтров, В. Баладинський, Л. Хмара, Л. Назаров), роз­роблено теор. основи механіки буд. матеріалів, що базуються на ви­вчен­ні фіз.-мех. характеристик матеріалів і теор. досліджень напружено-деформов. стану в матеріалах при динаміч. навантаже­н­нях (В. Сівко). Це дало можливість описати закономірності процесів у буд. машинах (змішувачах, вібрац. машинах тощо) і створити машини зі зниженою питомою енергомісткістю (І. Назаренко, В. Ловейкін, В. Яковенко, О. Онищенко, І. Ємельянова). Роз­виток Б. о. координує фахова рада з будівництва та архітектури (здійснює ліцензува­н­ня нових спеціальностей та акредитацію наявних). Видаються фахові збірники «Опір матеріалів і теорія споруд», «Гідравліка і гідротехніка», «Будівництво», «Будівельні кон­струкції», «Композиційні матеріали для будівництва», «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка», «Вентиляція, освітле­н­ня та теплогазопо­стача­н­ня», «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини», «Техніка будівництва», «Галузеве машинобудува­н­ня, будівництво», «Про­гресивні технології і машини для виробництва будівельних матеріалів, виробів і кон­струкцій», «Теорія і практика процесів по­дрібне­н­ня, роз­діле­н­ня, змішува­н­ня і ущільне­н­ня», «Вібротехнологія» тощо.

Завантажити статтю