Будівельна освіта

БУДІВЕ́ЛЬНА ОСВІ́ТА  — система підготовки професійних будівельників. Б. о. забезпечує теор. знання й практ. навички зі спорудження будов різного призначення, їхнього худож. оформлення, організації виробництва і міського господарства, технології буд. конструкцій, виробів і матеріалів, технології і механізації буд. виробництва. Підготовка фахівців у буд. галузі проводиться за 2-ма осн. напрямами: будівництво й архітектура. Виділяють будівництво пром. й цивільне, гідротех., міське будівництво та госп-во, технологію буд. конструкцій, виробів і матеріалів, будівництво автомоб. доріг та аеродромів, мостів і транспорт. тунелів, пожеж. безпеки, теплогазопостачання і вентиляції, споруд і устаткування водопостачання й водовідведення. У напрямі архітектури виділяють спеціальності: архітектура будівель і споруд, містобудування, дизайн архіт. середовища. Здійснюється також підготовка фахівців зі спеціальностей: економіка підприємства, маркетинг, менеджмент організацій, екологія, геодезія, інформ. системи й технології управління, інформ. технології проектування, підйомно-транспортні, буд., шляхові машини та устаткування; автоматизов. упр. технол. процесами й виробництвами, водопостачання та водовідведення, проект. менеджмент тощо. Осн. навч. закладами України, що готують фахівців для будівництва, є профільні ВНЗи. Серед них — Київ. університет будівництва й архітектури, Полтав. тех. університет, Харків. тех. університет будівництва й архітектури, Донбас. академія будівництва й архітектури (м. Макіївка), Одес. академія будівництва й архітектури, Придніпров. академія будівництва й архітектури (Дніпропетровськ), Укр. університет водного господарства та природокористування (Рівне), Харків. академія міського господарства, Крим. академія природоохорон. і курорт. будівництва (Сімферополь). Підготовку фахівців здійснюють за ступеневою формою: бакалавр, спеціаліст, магістр; фахову освіту здобувають понад 46 тис. осіб (2002), серед них 13 тис. — заочно. Серед викладац. складу д-ри наук та проф. становлять 16 %, канд. н., доц. — 54 %. Серед визнач. учених-будівельників — Ф. Белянкін, М. Корноухов, Л. Кульський, С. Семітський, М. Будников, В. Заболотний, І. Кирієнко, В. Ярін, Б. Горбунов, Ю. Соколов, Ю. Вєтров.

Майстрів буд. справи готували при княжих дворах, у монастир. школах, на Запороз. Січі, а згодом — у Києво-Могилян. академії, 1-й гімназії вищих категорій та Університеті св. Володимира у Києві. До 20 ст. інж.-будівельників навчали у Київ. та Львів. політех., Харків. технол. інститутах. 1917 інж. відділення Київ. політех. інституту реорганізовано в інж. факультет (очолив Є. Патон), у якому утвор. 10 буд. відділень: архіт., геодезичне, гідротех., дорожнє, залізничне, інж. споруд, сан.-тех., теор., меліоративне, комунальне. 1922 інж. факультет перетворено на факультет інж. шляхів сполучення, від 1925 — 3 відділ.: сухопутних і водних сполучень, комунал. будівництва, сан. техніки. 1926 створ. каф. буд. наук (зав. Є. Патон), у складі якої було 7 секцій: мостів, інж. споруд, буд. механіки, залізниць, місц. транспорту, сан. техніки, буд. матеріалів. Від 1929 при Київ. політех. інституті діє Київ. буд. технікум, створ. 1920 на базі серед. тех. училища. 1929–30 на базі факультетів та спеціальностей політех. інститутів та університетів створ. нові самост. інститути, передані у підпорядкування галузевих наркоматів СРСР. Зокрема 1930 на базі буд. факультету Київ. політех. інституту створ. Київ. буд. інститут. До нього було приєднано архіт. факультет Київ. худож. інституту. У створений Інститут перейшла н.-д. каф. інж.-буд. наук, яка готувала спеціалістів з будівництва мостів, залізниць, ін. інж. споруд, сан. гігієни і буд. матеріалів. Із Київ. політех. інституту перейшло 39 викл. і 280 студентів; передано невелику бібліотеку, геодезич. кабінет. Згодом Київ. худож. інститут став складовою частиною Київ. буд. інституту. Із Худож. інституту переведено 15 викл. і 220 студентів. У 1930 корпус викладачів налічував 79 осіб, зокрема 5 д-рів н., проф., 6 канд. наук, доц. У цьому ж році засновано Інж.-буд. інститути в Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Полтаві, 1972 — Макіїв. інж.-буд. інститут. Нині для буд. галузі за напрямами освіт. діяльності «Буд-во», «Арх-ра», «Водні ресурси», «Геодезія, картографія та землевпорядкування» готують фахівців у 30-ти ВНЗах 3–4-го рівнів акредитації (23 університети, 5 академій, 2 інститути) та в 68-ми ВНЗах 1–2-го рівнів акредитації (8 коледжів і 60 технікумів). Профільними є 9 ВНЗів 3–4-го рівнів акредитації, 4 ВНЗи 2-го рівня акредитації та 22 ВНЗи 1-го рівня акредитації. Підготовка з напряму «Буд-во» здійснюється за 8-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 16-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня; з напряму «Арх-ра» готують за 1-ю спеціальністю 1–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 2-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів; з напряму «Водні ресурси» — за 3-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів та за 2-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня; з напряму «Геодезія, картографія та землевпорядкування» — за 4-ма спеціальностями 2–4-го освіт.-кваліфікац. рівнів, за 1-ю спеціальністю 1–3-го та 2-го освіт.-кваліфікац. рівнів, 2-ма спеціальностями 1-го освіт.-кваліфікац. рівня. Відкриваються нові напрями та спеціальності. На базі ВНЗів буд. профілю діють наук. школи у напрямах архітектури, містобудування, буд. конструкцій і матеріалів, технологій та організацій буд. виробництва, проектування унікал. конструкцій, буд. техніки тощо. Наук. школа числових методів розв’язання задач буд. механіки об’єднує варіаційно-різницеві методи, метод скінченних елементів, криволіній. сіток, потенціалу, статист. методи механіки стосовно розв’язку задач статики й динаміки складних контенуал. і комбінованих систем у лінійній. і нелінійній постановках (Д. Вайнберг, О. Сахаров, О. Синявський, В. Кислоокий, Ю. Верюжський, В. Баженов, Є. Дехтярюк). Наук. школа експлуатації якості та надійності конструкцій і споруд вивчає у природ. умовах поведінку конструкцій і споруд, їх старіння, зміну фіз.-мех. властивостей, визначає залишковий ресурс, працює над реконструкцією й відновленням конструкцій і споруд після тривалої експлуатації, а також досліджує надійність підсилених і відбудованих конструкцій і споруд. Наук. школа гідравліки трубопроводів і споруд працює над обґрунтуваннями конструкцій гідравліч. споруд та процесами масопереносу. На основі гідромех. підходу складено матем. моделі процесів, що використовуються при очищенні природ. і стіч. вод (О. Олійник), проведено гідромех. обґрунтування і вдосконалення конструкцій водоочисних споруд (трубопроводи дренаж., водорозподіл. та ін. систем). Наук. школа створення наук. основ синтезу лужних і лужно-земельних в’яжучих встановлює закономірності створення прогресив. лужних цементуючих речовин і матеріалів на їхній основі, що є аналогами природних цеолітоподіб. мінералів, визначають їхню довговічність, для використання в буд-ві (розчини, бетони, композиційні матеріали). Виконано низку важливих проектів держ. і недерж. замовлень; ґрантів (Міжнар. фонду «Відродження», Ваймарського буд. університету — програма «TRANSFORM»); виконуються замовлення Німеччини, Франції, Великої Британії, Японії (І. Слободяник, В. Глуховський, П. Кривенко, Р. Рунова, К. Пушкарьова, О. Ушеров-Маршак, В. Бабушкін, В. Вознесенський). Наук. школа з теплоустаткування для кондиціювання повітря, тепло- й масопереносу розробляє теор. основи створення для використання нетрадицій. та поновлюваних систем енергії. Розроблено енергетично ефективні системи вентиляції ТЕС та АЕС, систем мікроклімату с.-г. споруд (Б. Лобаєв, А. Ткачук, А. Худенко). Наук. школа з механіки руйнування робочих середовищ, механіки буд. матеріалів та механізації буд. робіт вивчає теор. основи механіки руйнування середовищ. Створено машини та устаткування для розробки ґрунтів, порід та ін. середовищ (бетону, асфальтобетону тощо — Ю. Вєтров, В. Баладинський, Л. Хмара, Л. Назаров), розроблено теор. основи механіки буд. матеріалів, що базуються на вивченні фіз.-мех. характеристик матеріалів і теор. досліджень напружено-деформов. стану в матеріалах при динаміч. навантаженнях (В. Сівко). Це дало можливість описати закономірності процесів у буд. машинах (змішувачах, вібрац. машинах тощо) і створити машини зі зниженою питомою енергомісткістю (І. Назаренко, В. Ловейкін, В. Яковенко, О. Онищенко, І. Ємельянова). Розвиток Б. о. координує фахова рада з будівництва та архітектури (здійснює ліцензування нових спеціальностей та акредитацію наявних). Видаються фахові збірники «Опір матеріалів і теорія споруд», «Гідравліка і гідротехніка», «Будівництво», «Будівельні конструкції», «Композиційні матеріали для будівництва», «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка», «Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання», «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини», «Техніка будівництва», «Галузеве машинобудування, будівництво», «Прогресивні технології і машини для виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій», «Теорія і практика процесів подрібнення, розділення, змішування і ущільнення», «Вібротехнологія» тощо.

Завантажити статтю