БУДЯ́К Юрій Якович (справж. — Покос; ін. псевд. і крипт.: Пчела, Б. Ю., Ю. Б.; 1879, с. Красногірка, нині Машів. р-ну Полтав. обл. — 28. 09. 1943, Київ) — письмен­ник. Навч. у Київ. політех. ін­ституті (від 1912) та Одес. школі прапорщиків (від 1916), яку не закінчив через хворобу. Брав участь у війні бурів проти англійців (1899– 1902) і допоміг утекти з полону майбут. британ. політикові В. Черчи­л­лю. Під час воєн. дій 1918– 20 Б. обирали за­ступник голови білоцерків. товариства «Просвіта»; деякий час працював в апараті ЦР. 1922 і 1924 пере­бував під арештом, але суд його виправдав. Обі­ймав різні посади у Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), Криму, Закавказ­зі та Зака­спій. краї. Друкувався від 1895. Спів­працював із ж. «Українська хата», «ЛНВ», «Глобус», г. «Рада». Входив до Спілки селян. письмен­ників «Плуг». У «ЛНВ» опублікував низку поет., проз. та публіцист. творів, зокрема цикл «Записки вчителя. 1899– 1906» (1909– 11). Автор кн. «Дикі люди: Де і як вони живуть. Австралійці. Океанійці. Малайці. Африканці» (К., 1907), «Невольниця-українка: Істор. поема з часів геть­мана Сагайдачного» (К., 1909), зб. поезій «Буруни» (К., 1910), зб. повістей «До великої брами» (Х., 1929), творів для дітей — зб. «Пан Базалей» (К., 1911), «На вовка», «Стрільці-ловці» (обидві — 1927), «Лелека здалека», «Загадочки-думочки», «Гриць-бешкетник» (усі — 1928), «Червоний мак» (1930; усі — Харків), «Хоробрі музики» (К., 1962) та ін. Творам Б. притаман­ні «різкі тони», «яскраві фарби», сатир. по­гляд на життя, протест проти гнобле­н­ня українського народу. Знову заарешт. у лютому 1935 (інкримінувалася належність до контр­революц. організації). Засудж. на 5 р. виправно-труд. таборів. Покара­н­ня від­бував у Караґандин. таборі, в Уфі та Воркуто-Печор. таборі. Звільн. 1940. Реабіліт. посмертно. Помер під час нім.-фашист. окупації.