Болотознавство
БОЛОТОЗНА́ВСТВО — галузь науки, що вивчає болота, особливості їхнього формування, розміщення на території, розвитку та використання. Б. досліджує болота як природні утворення в цілому, а також їхні осн. компоненти — торфовий поклад, рослин. покрив та гідрологію. Розвиток Б. пов’язаний із розвитком таких наук як геоботаніка, гідрологія, торфознавство. У Рос. імперії Б. почало розвиватися наприкінці 19 ст. у зв’язку з необхідністю освоєння боліт як корм. угідь та для видобутку торфу. Особл. розвитку набуло в СРСР у 20–30-і рр. Серед рад. учених-болотознавців — В. Сукачов, С. Тюремнов. В Україні розвиток Б. пов’язаний з іменами Є. Лавренка, Д. Зерова, Є. Брадіс та Г. Бачуриної. Україна є однією з держав, для території якої розроблено 1973 під керівництвом Є. Брадіс торфово-болотне районування. Нині осн. напрямами розвитку Б. є дослідж. динаміки рослин. покриву під впливом антропоген. чинників, рац. використання боліт, їхнє екол. значення та охорона. Б. також охоплює дослідження рослин. ресурсів боліт (насамперед лікар. рослин і ягід) та їх созологіч. значення (рідкіс. типів боліт, рослин. угруповань, видів флори та фауни, унікал. торф. покладів). Б. вивчають в Інституті ботаніки ім. М. Холодного НАНУ, Укр. н.-д. гідрометеорол. інституті. Болотознавці України підтримують зв’язки зі спеціалістами Польщі, Білорусі, РФ з метою збереження й рац. використання боліт в екол. мережах.
Рекомендована література
- Зеров Д. К. Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія. К., 1938;
- Брадіс Є. М., Бачурина Г. Ф. Болота УРСР. К., 1969;
- Брадіс Є. М., Кузьмичов А. І., Андрієнко Т. Л. та ін. Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. К., 1973;
- Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. К., 1982.
Завантажити статтю
