КО́РМОШ Теофіл (26. 01. 1861, с. Речичани, нині Городоцького ра­йону Львівської обл. — 26. 11. 1927, м. Пере­мишль, Польща) — право­знавець, громадсько-політичний діяч. 1887 здобув докторат із права у Львівському університеті. Від 1881 брав активну участь у діяльності «Правного кружка» — обʼ­єд­на­н­ня студентів-правників при «Академічному брат­­стві». 1892 від­крив власну адвокатську канцелярію у Пере­мишлі. Захищав українських селян на політичних процесах після виборів до ві­денського парламенту 1897. Заснував 1894 у Пере­мишлі перший на західно-українських землях український кредитний ко­оператив «Віра», 1905 — «Українська щадниця». Роз­робив статут і на­­писав «Практичний під­ручник для товариств задаткових» (1895; 1912), що став інформувальним і методологічним під­ґрунтям для створе­н­ня аналогічних ко­оперативів у Галичині (отримали назву «кормошівки»). З ініціативи К. у Львові заснував Со­­юз руських торгівельно-господарських спілок, 1898 — Кра­йовий кредитний союз, 1903 — Ревізійний кра­йовий союз. Спів­засновник (1909) українського Земельного іпо­­течного банку в Львові. 1913 обраний депутатом Галицького кра­йового сей­­му. Член Бо­йової управи УСС, го­­лова Української національної ради Пере­мишля (1918). Входив до складу Обласної земельної комісії, яка повин­на бу­­ла впроваджувати в дію Земельний закон для ЗОУНР від 14 квітня 1919 (проголошував скасува­н­ня великої земельної власності, наділе­н­ня землею без­земельних і малоземельних селян на правах власності). Заарештований польською владою, утримувався у таборі Домбʼє по­близу Кракова. У 1920-і роках — засновник і член на­глядної ради Центральну коопоративну банку у Львові. Член УНДО. Тривалий час очолював філію товариства «Просвіта» у Пере­мишлі.