Бородянський район

БОРОДЯ́НСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у західній частині Київської області. Утвор. 1932, у 1963–67 належав до Макарів. р-ну, відновл. 1967. Площа 0,9 тис. км². Насел. 57 790 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989): переважно українці, проживають також росіяни, поляки, білоруси та ін. У складі р-ну — смт Бородянка, Бабинці, Клавдієво-Тарасове, Немішаєве, Пісківка та 43 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Бородянка, Клавдієво, Немішаєве, Тетерів, Спартак. Автомоб. шляхів — 206,4 км, зокрема з твердим покриттям — 199,4 км. Поверхня — моренно-зандрова й алювіальна, слабохвиляста та горбиста рівнина. Корисні копалини: суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегел. глини, граніт, базальт, залізні руди. Б. р. лежить у межах Київ. Полісся в теплій агроклімат. зоні з недостатньою вологою. Найбільші ріки: Здвиж, Тетерів та Піщанка (бас. Дніпра). Споруджено 33 ставки (заг. пл. вод. дзеркала 53,5 га). Ґрунти дернові слабо- та середньопідзолисті, піщані й глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно-болотні. Пл. лісів 40,5 тис. га (осн. породи: сосна, дуб, береза, осика, вільха). Перші археол. знахідки на тер. р-ну датуються пізнім палеолітом (20–25 тис. рр. до н. е.). 1150 в Іпатіїв. літописі вперше згадуються ріки Тетерів і Здвиж. 1793 Бородян. край увійшов до складу Київ. губ. 1866 утвор. Бородян. волость Київ. пов., у складі якої 15 сіл, 12 хуторів і 1 фільварок. На поч. 20 ст. введено в експлуатацію залізницю Київ–Ковель, побудов. 3 залізничні ст. — Немішаєве, Клавдієво– Тарасове, Тетерів. У 30-х рр. у р-ні відкрито лісопил. завод на ст. Тетерів, артіль «Стандарт» та райпромкомбінат у с-щі Клавдієво, кілька артілей з видобутку торфу, Пісків. завод скловиробів, лісові господарства; 9 відділ. зв’язку, створ. міську телефонну мережу. В серед. липня 1941 Б. р. було окуповано, звільнено 9 листопада 1943. На фронтах 2-ї світової війни загинуло понад 3000 жит. р-ну, 1980 осіб вивезено на примус. роботи до Німеччини. Найбільші пром. підприємства — у смт Бородянка, а також Тетерів. і Клавдієв. держлісгоспи; ВАТи — «Пісків. завод скловиробів», «Електромашкомплект», «Клавдієв. ф-ка ялинк. прикрас»; буд. організації — ЗАТ «ПМК-6», ВАТ «Бородян. “СПМК-15”». На тер. р-ну діють 2 приватні с.-г. підприємства, 10 с.-г. вироб. кооперативів, 5 ТОВів, 12 фермер. і 5 мислив. госп-в. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі та льону. Пл. с.-г. угідь становить 43,7 тис. га, з них орних земель 29,4 тис. га. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство, розвинуте свинарство. У Б. р. — Укр. НДІ картоплярства УААН (смт Немішаєве, дослідне госп-во — у с. Козинці), Немішаєв. аграр. коледж, Бородян. СПТУ; 27 заг.-осв. шк., Тетерів. г-зія, 5 навч.-вихов. об’єдн. школа-сад, дит. будинок змішаного типу «Веселка», 19 дитсадків, центр. рай. лікарня, 4 дільничні лікарні, 5 мед. амбулаторій, 28 фельдшер.-акушер. пунктів, 2 здоровпункти, 10 аптек, дит. оздоров. табір (с. Пилиповичі), санаторій у Тетереві. Заклади культури: рай. Палац культури, при якому діє бл. 20 клуб. формувань (зокрема 12 дитячих), 29 Будинків культури та сільс. клубів, 2 школи мистецтв. Є відділ. 7-ми банків у Бородянці. У р-ні 5 худож. колективів мають звання «народних»: «Калинонька», «Криниченька», «Чорнобривці», «Вербиченька» та «Барви Полісся». У Б. р. — 22 спортзали та 15 футбол. полів. Найбільшими є спорткомплекси футбол. клубу «Система» та Немішаєв. аграр. коледжу. Футбол. команда «Система-Борекс» 2002 стала переможцем першості України серед команд 2-ї ліги. Діє 38 реліг. громад: УПЦ МП — 19, УПЦ КП — 3, євангел. християн-баптистів — 8, а також адвентистів сьомого дня, РКЦ, християн. церкви Повного Євангелія «Слово віри», євангел. християн «Джерело життя», християн. церкви Повного Євангелія «Вісник миру». У р-ні на обліку під держ. охороною перебуває 60 пам’яток. Серед пам’яток археології — городище 17 ст. на березі р. Таль, за 5 км на Зх. від с. Мирча. У Б. р. встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ятники уродженцям Б. р., Героям Рад. Союзу В. Яковенку (с. Микуличі), Н. Сосніній (смт Пісківка), 2 пам’ятники жертвам голодомору 1932–33, 2 — воїнам-інтернаціоналістам у смт Немішаєве. Видатні уродженці та жителі Б. р.: чл. НСПУ В. Каменчук, М. Сіренко (обидва — с. Дружня), А. Камінчук, Ф. Петров (обидва — с. Луб’янка), В. Лупейко (смт Пісківка), Є. Варда (с. Клавдієво-Тарасове), Герої Рад. Союзу Г. Сидоренко (с. Шибене), В. Яковенко (с. Микуличі), Г. Петренко (с. Мигалки).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю