БУРА́К Ярослав Йосипович (15. 03. 1931, с. Фільварки, нині Під­городнє Золочів. р-ну Львів. обл. — 15. 06. 2011, Львів) — фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1976), член-кореспондент НАНУ (1985). Дійсний член НТШ (1992). Заслужений діяч наук України (1982). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1975), премія ім. М. Крилова НАНУ (1999). Закін. Львівський університет (1953). Від­тоді працював інж. Ін­ституту машино­знавства та автоматики АН УРСР; від 1958 — молодший науковий спів­робітник, від 1960 — старший науковий спів­робітник, від 1969 — керівник від­ділу теорії фіз.-мех. полів, від 1995 — наук. кер. Наук.-навч. центру матем. моделюва­н­ня та гол. н. с. Ін­ституту приклад. про­блем механіки й математики НАНУ (Львів); водночас — професор кафедри матем. моделюва­н­ня Львів. університету. Досліджував шляхи побудови матем. моделей і методів оптимізації фіз.-мат. процесів у мех. системах із роз­поділеними параметрами, режими та схеми рац. зовн. навантаже­н­ня тонкостін. кон­струкцій і приладів, роз­виває теорію локально-градієнт. термомех. систем.