Буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів справа

БУРЖУА́ЗНО-НАЦІОНАЛІСТИ́ЧНОЇ АНТИРАДЯ́НСЬКОЇ ОРГАНІЗА́ЦІЇ КОЛИ́ШНІХ БОРОТЬБИ́СТІВ Справа — одна з політичних справ доби «єжовщини». Сфабрикована під керівництвом наркома внутр. справ І. Леплевського, який шукав «ком­промат» проти членів «команди» П. Постишева та свого попередника В. Балицького. На поч. серпня 1937 про цю справу І. Леплевський інформував М. Єжова спец. листом, під­креслюючи, що діяльність організації «йшла по лінії створе­н­ня і роз­становки у широкому мас­штабі націоналістичних кадрів, особливо в системі земельних установ — Наркомрадгоспу, Цукротресту та в закладах Наркомосу, здійсне­н­ня диверсій та шкідництва у різних областях народного господарства, особливо у сільському господарстві, створе­н­ня терористичних груп для здійсне­н­ня терактів проти керівників партії та уряду». До керівників організації від­несено голову Раднаркому України П. Любченка, його за­ступника В. Порайка, нач. Упр. у справах мистецтва А. Хвилю, ред. г. «Вісті» Т. Тарана, голову Київ. облвиконкому М. Василенка, секретаря ЦВК УРСР М. Зиненка, голову Вінн. облвиконкому О. Триліського, колиш. секретаря ВУЦВК Ю. Войцехівського. За обвинуваче­н­нями у причетності до цієї організації заарештовано і згодом ре­пресовано велику групу парт.-держ. і госп. керівників УРСР. 29 серпня 1937 на Пленумі ЦК КП(б)У роз­глянуто пита­н­ня «Про буржуазно-націоналістичну антирадянську організацію колишніх боротьбистів і про звʼязок з цією організацією товариша Любченка П. П.». 30 серпня 1937 під час пере­рви у роботі Пленуму ЦК КП(б)У П. Любченко покінчив життя самогубством. С. Косіор у звʼязку з цим заявив: «Це під­твердже­н­ня того, що ми правильно цю справу ро­зібрали». Ре­пресії було продовжено. Більшість осіб, які проходили у справі, реабілітовано у 50-х рр.

Завантажити статтю