Косматенко Анатолій Денисович
КОСМА́ТЕНКО Анатолій Денисович (псевд. — Анатолій Троян; 03. 10. 1921, с. Времівка, нині Великоновосілків. р-ну Донец. обл. — 06. 04. 1975, Київ) — поет-байкар. Член СПУ (1955). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1953). Працював у ред. г. «Літературна Україна», видавництві «Радянський письменник», ж. «Дніпро» (усі — Київ). Друкувався від 1947. Творчо засвоївши досвід класич. укр. байкарства, шукав засоби оновлення жанру, тому байки К. часом близькі до притчі, новели, фейлетону, гуморески, пародії. Писав також ліричні вірші. У рідному селі на будинку, де жив К., встановлено мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Байки. 1953; Кручені паничі. 1956; Слово. 1959; Сміх і гнів. 1965; Запорожець і чорт. 1969; Скіфська сережка. 1972; У лісі й поза лісом. 1972; Жагуче кохання. 1977; Сатира, гумор, лірика. 1981 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Зуб І. Зброя несхибного прицілу. К., 1965;
- Воскрекасенко С. Портрети зблизька. К., 1977;
- Косяченко В. Любов’ю окрилений сміх. К., 1985;
- Мушкетик Ю. Спогад про Анатолія Косматенка // ЛУ. 2011, 15 груд.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
