Буча

БУ́ЧА  — селище міського типу Київської області, підпорядковане Ірпінській міськраді. Знаходиться між невеликими річками Бучанкою та Рокачем, за 20 км на Зх. від Києва. Залізнична ст. Буча та дві платформи — Лісова Буча і Склозаводська. Площа 20,4 км². Насел. 28 533 особи (2001, складає 109,3 % до 1989), переважно українці. Вперше Б. згадується в писем. джерелах 1630 як с. Яблунька, яке належало польс. шляхтичеві Ю. Лясоті. Саме ж с-ще виникло як полустанок Б. у зв’язку з будівництвом 1898 Києво-Ковел. залізниці. Під час 2-ї світової війни 1943 у Б. містився команд. пункт 1-го укр. фронту на чолі з ген. М. Ватутіним. Осн. пром. підприємства: ЗАТ «Меліоратор», ВАТи — «Бучан. приладобуд. завод “ВЕДА”», «НДІ склопластиків і волокна», «Бучан. завод склотари», «Бучан. завод скловиробів»; експерим.-тарний завод, млин, лісгосп. Серед с.-г. підприємств найбільш відомим є КСП «Агрофірма “Київська”». У Б. — 4 заг.-осв. шк., г-зія, шк.-інтернат, Укр. гуманітар. інститут, 5 дитсадків; лікарня, поліклініка, санаторій «Дружний», 12 таборів відпочинку; шк. мистецтв, 2 Будинки культури, кінотеатр, 4 б-ки; відділ. банку; ДЮСНІ, стадіон, футбол. клуб «Буча». Реліг. громади: УПЦ КП та УГКЦ, євангел. християни-баптисти. З Б. пов’язані імена багатьох культур. діячів, тут проживали або перебували: художник М. Мурашко, актриси М. Заньковецька та М. Інсарова, науковець В. Камінський (збереглася його садиба), письменник М. Булгаков (на будинку, де проживала його родина, 1991 встановлено пам’ятний знак). У Б. є алея Слави на честь воїнів, які загинули у 2-й світ. війні, з пам’ятником «Батьківщина-мати».

Завантажити статтю