Бабаджан Веніамін Симович
Визначення і загальна характеристика
БАБАДЖА́Н Веніамін Симович (10(22). 09. 1894, Одеса — після 14. 11. 1920, Феодосія, нині АР Крим) — поет, художник. Закін. Одес. 4-ту г-зію, навч. на юрид. факультеті Новорос. університету (1913–14, 1918–19). Працював в одес. студіях О. Екстер. Як поет відомий від 1916, коли видав під псевд. Климентій Бутковський зб. фронт. віршів «Кавалерийские победы» (Петроград, 1917). Весною 1918 приєднався до гуртка молодих одес. поетів «Зелена лампа»; виступав у місц. пресі з поет. творами, статтями, рецензіями. Співзасн. видавництва «Омфалос», де випустив зб. власних віршів «Всадник» (1917) та «Зоя» (1919; обидві — Одеса). Один з авторів колект. кн. літ. містифікацій «Омфалитический Олимп. Забытые поэты» (О., 1918). Автор мистецтвознав. праць «Врубель: (Печальный гений)» (Петроград; О., 1918) і «Сезанн: Жизнь, творчество и избранные отрывки из писем» (Петроград; О., 1919); готував дослідж. «Серов и Врубель» (не збереглося). Один з організаторів видання альм. «Ковчег» (Феодосія, 1920). Восени 1919 мобіліз. у Добровольчу армію, воював з більшовиками в Криму, де потрапив у полон і загинув.