Бабаджан Веніамін Симович

Визначення і загальна характеристика

БАБАДЖА́Н Веніамін Симович (10(22). 09. 1894, Одеса — після 14. 11. 1920, Феодосія, нині АР Крим) — поет, художник. Закін. Одес. 4-ту г-зію, навч. на юрид. факультеті Новорос. університету (1913–14, 1918–19). Працював в одес. студіях О. Екс­тер. Як поет ві­домий від 1916, коли видав під псевд. Климентій Бутковський зб. фронт. віршів «Кавалерийские победы» (Петро­град, 1917). Весною 1918 при­єд­нався до гуртка молодих одес. поетів «Зелена лампа»; ви­ступав у місц. пресі з поет. творами, ста­т­тями, рецензіями. Спів­засн. видавництва «Омфалос», де випустив зб. власних віршів «Всадник» (1917) та «Зоя» (1919; обидві — Одеса). Один з авторів колект. кн. літ. містифікацій «Омфалитический Олимп. Забытые поэты» (О., 1918). Автор мистецтво­знав. праць «Врубель: (Печальный гений)» (Петро­град; О., 1918) і «Сезанн: Жизнь, творчество и из­бран­ные отрывки из писем» (Петро­град; О., 1919); готував дослідж. «Серов и Врубель» (не збереглося). Один з організаторів ви­да­н­ня альм. «Ковчег» (Феодосія, 1920). Восени 1919 мобіліз. у Добровольчу армію, воював з більшовиками в Криму, де потрапив у полон і загинув.

Літ.: 2-я весе­н­няя вы­ставка работ «Объединен­ных». О., 1913; Вы­ставка картин Общества независимых художников. О., 1917; Вы­ставка картин Товарищества независимых художников. О., 1918; 1-я народная вы­ставка картин, плакатов, вывесок и детского творчества. О., 1919; Лущик С. З. Вениамин Бабаджан: «Дар живописца и поэта» // Дерибасовская — Ришельевская: Одес. альм. О., 2000. № 1.

Г. Д. Зленко

Завантажити статтю